Євангеліє від Луки 2:41-51
Коли Ісусові було дванадцять років, Марія і Йосиф взяли Його з собою в подорож до Єрусалима на свято Пасхи. Щороку в Єрусалим на це свято прибувало багато людей. Великі юрми людей йшли, співаючи пісні про те, що Бог зробив колись для Ізраїля. Подорож до Єрусалима на свято була чудовою.
У Єрусалимі люди заходили у храм, де відбувалося святкування Пасхи. Там вони молилися і співали багато пісень, прославляючи Бога. Ісусові подобалося бути в храмі зі Своїми родичами і друзями. Свято Пасхи тривало сім днів. Після святкування люди починали збиратися додому, до міст, з яких вони прибули. Йосиф і Марія теж почали збиратися у Назарет.
Коли вони покидали Єрусалим, Йосиф та Марія не бачили Ісуса. Та вони були переконані, що Він іде десь попереду зі Своїми друзями й вони згодом наздоженуть Його. Але минула ніч, а Марія і Йосиф так і не побачили Ісуса. Вони почали дуже хвилюватися і поспішили назад у Єрусалим шукати Його там.
Повернувшись в Єрусалим, Марія і Йосиф зайшли до храму. Там вони і побачили Ісуса. Він сидів серед священиків, слухав їх і задавав безліч питань. Священики були дуже здивовані, слухаючи такого мудрого хлопця. Він мав лише дванадцять років, а так багато знав про Бога! «Як таке можливе?» – думали вони.
Марія промовила до Ісуса: «Ми так хвилювалися, де Ти є. Ми шукали Тебе скрізь. Чому Ти залишився тут?» Але Ісус відповів їй: «Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знаєте, що я маю бути тут, у домі Мого Батька?»
Ісус так сказав, бо знав, що Бог є Його справжнім Батьком. Проте Марія не розуміла добре тих слів. Незабаром Ісус разом з Йосифом і Марією покинули Єрусалим і пішли додому, в Назарет. У Назареті Ісус зростав слухняним і залишався там, поки став дорослим.
<< Мудреці