СОНЯЧНА ГАЛЯВИНА
Господи, благослови нас і цю вечірню годину, і Твоїм Милосердям зціли нас усіх.
Не гадайте, що страждання – це єдина дорога до Мого Царства. Будуть і сонячні галявини, і стежки, які притягають до Мене ноги й серця людей. Там пташки, сміх і метелики, тепле, життєдайне літнє повітря, і, взявши собі їх за ласкавих приятелів та друзів, можна вирушити радісною дорогою до Царства.
Не всі дороги понурі, холодні й відлюдні. Залиште це Мені. Вибір дороги, і провід у Дорозі. Але коли до вас завітає сонячне світло, радо приймайте його.
Навіть у духовному світі вдячність походить з протилежного досвіду. Хіба не тому мандрівникові, який прокладав собі дорогу через чорне болото і безпросвітну бурю, домашнє вогнище видасться наймилішим? Прислухайтеся до цього слова розради: «Він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести».
Світ – це не Царство. «У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ». Живіть зі Мною, і перемога Христова та радість і мир переможця будуть вашими теж.
«Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!» (1 Івана 4:16).