Божий орієнтир

«А без віри догодити Богові неможливо» (Євр. 11:6), – цей вислів мало хто заперечить, навіть найбільший скептик. Проте треба з’ясувати, а що таке віра, адже просте визнання існування Творця, ще не є вірою: «Ти віруєш, що Бог єдиний: добре робиш; та й біси вірують і тремтять» (Як. 2:19), – проте залишаються бісами. А справжня віра преображає людину, робить її кращою, адже визнання Творця, переконаність у тому, що Він насправді існує, є лише складовою справжньої віри в її біблійному розумінні.

«Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому» (Євр. 11:1), – таке еталонне визначення віри подає нам Біблія, причому варто зауважити, що переконаність («впевненість») в існуванні духовного світу («у невидимому») стоїть лише на другому місті, поступаючись першістю дії в преображенні світу цього завдяки нашій спільній роботі з Господом. Саме це мається на увазі в Біблії під виразом «здійснення очікуваного». Проте подібна дія просто неможлива без постійного перебуванні в слові Божому, адже: «Віра від слухання, а слухання від слова Божого» (Рим. 10:17). Проте слухання це не тільки перебування в Слові, але й виконання його, бо «віра без діл мертва» (Як. 2:26).

Виконання Слова Божого передусім полягає в чіткому (а не вибірковому) слідуванні Заповідям Божим, точніше в намаганні слідувати ним, а також узгодженні своїх життєвих орієнтирів згідно біблійних принципів, які відкриваються особисто кожному з нас при читанні Слова Божого – Біблії. Виходячи з такого підходу до сприйняття Біблії неможливо оминути Нагорну проповідь Спасителя (Мф. 5-7), в якій зосереджені основні принципи, на які мають орієнтуватися всі послідовники Христові. Можна було б сказати, що християни мають послуговуватися ними, проте ці принципи настільки складні для наслідування в цьому світі, що все таки краще вважати їх орієнтирами, що в жодному разі не применшує їхнього значення в житті кожного християнина. Адже в цих принципах відображені особливості життя в Царстві Божому, прихід якого настав з початком Господньої проповіді.

Об’єм і мета цього допису не дозволяють більш докладно зупинитися на Нагорній проповіді та її принципах, цьому присвячено багато праць, зокрема на сторінках цього сайту. Єдине, що можна тут додати, так це те, що саме слідування принципам, які відкриваються нам у Нагорній проповіді, якнайкраще виявляють ступінь нашої віри, точніше довіри Господу. Достатньо лише пригадати наступні слова: «Тож не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися? Бо всього цього язичники шукають; знає бо Отець ваш Небесний, що ви маєте потребу в усьому цьому. Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6:31-33), – щоб пересвідчитись у цьому.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docБожий орієнтир


Ваш коментар: