Втрата пильності

Притча про 10 дів, Ернест Ліпгарт

«I якщо праведник ледве спасається, то нечестивий i грішний де з’явиться?» (1Пет. 4:18), – проте бувають моменти, коли людині цілком праведній від цього аж ніяк не легше: «Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські – оточили мене. Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає»  (Пс. 21:13,14). Хіба мова тут про тварин? Чи все таки про підступи «нечестивих і грішників»?

Щоб надалі не виникло зайвих непорозумінь, слід обмовитися, що згадування праведників має на увазі людей, яка не вважають себе такими (так часто думають про себе як раз «нечестиві і грішні»), проте намагаються виконувати Заповіді Божі, бути слухняними Його пресвятій волі, а саме це і є праведністю в біблійному розумінні.

А згадані непорозуміння цілком можливі в житті «самоправедників», тобто людей, для яких мірилом святості та непогрішності є не Заповіді Божі, не приклад Христовий, а вони самі. І на таких людях часто «спрацьовує» наступний біблійний принцип: «Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6:7), – а от із «сівбою» у таких людей не все гаразд. Проте на цьому вони мало акцентують свою увагу, яка більше зосереджена на плодах «сівби», щиро дивуючись тому, «що встигло».

Проте подібна неприємна ситуація може спіткати людей, чиї думки далекі від переконань власної досконалості і кажучи словами Псалма, «в Законі Господнім воля їх, і Закону Його повчаються вони вдень і вночі» (1:2). Чому ж подібне стається і з людьми праведними? Праведними – знову ж таки в біблійному розумінні.

«Будьте тверезi, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, i шукає, кого б пожерти» (1Пет. 5:8), – саме втрата пильності призводить до сумних наслідків. «Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде» (Мф. 25:13), – саме такими словами підсумовує притчу про Десять дів, точніше про 5 мудрих і 5 нерозумних дів. І саме в цій причті можна знайти відповідь на запитання: чому часто духовні, цілком благопристойні, у повному сенсі праведні люди, яких часто ставили як приклад для наслідування, раптом впадають у вир гріхів, як кажуть у світі: «у всі тяжкі», тим самим шокуючи своє оточення, одночасно даючи привід просто для шквалу пліток світу, який тільки «i шукає, кого б пожерти» (1Пет. 5:8).

У чому ж полягала відмінність між мудрими дівами і нерозумними? «Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи. Мудрі ж взяли оливи в посудинах разом із світильниками своїми» (Мф. 25:3,4). Що означає олива в цій притчі, дає відповідь Христос у Своїй Нагорній проповіді: «Ви – світло світу… Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:14,16). Саме непоказні добрі справи допомагають віруючій людині бути пильною і не впасти у вир гріха, не дають звернути зі шляху праведності, «і милість Божа буде йти слідом за тим праведником по всі дні життя його» (див. Пс. 22:6).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docВтрата пильності


Ваш коментар: