«Відкритий код» Біблії

У програмуванні є таке поняття як «Відкрите програмне забезпечення», тобто програми, в які будь-який бажаючий може внести свої правки (зміни). Це поняття з’явилося на противагу комп’ютерним програмам, які таких змін робити не дозволяли. – Але яке відношення має Біблія до цих понять? – цілком природно може поцікавитися читач.

«Усе це говорив Ісус людям притчами, і без притчі нічого не говорив їм» (Мф. 13:34), – тобто Ісус передавав вічні істини, Божественну науку змістовними образами, які були зрозумілі оточенню, у більшості своїй малоосвіченому. Ці образи були не тільки добре зрозумілими, але й добре запам’ятовувалися, що дозволило через десятки років євангелістам по пам’яті записати ці притчі і таким чином зберегти для наступних поколінь, зокрема для нас.

Крім того, що ці притчі були зрозумілими (при чому не тільки для Ісусового оточення, але й особисто для нас) і добре запам’ятовувалися, вони вдихали в життя в сухі богословські істини і робили їх цікавими для оточення, що не можна сказати про більшість книг і періодичних видань, які розповідають людям про Бога. А тепер поставимо собі запитання: Що заважає нам, сучасним послідовникам Ісуса, чинити саме так, як і Він? Мова зараз йде лише про формат проповіді.

Так що заважає? – Брак фантазії? Так «якщо ж у кого з вас не вистачає фантазії, нехай просить у Бога, Який дає всім просто й без докорів, – і дасться йому» (див. Як. 1:5). Чи брак любові, що не дає зрозуміти проблем оточення, не дозволяє побачити, що «всі істоти разом стогнуть і мучаться донині» (Рим. 8:22). Можливо, причина того, що оточення не прислухається до нашої проповіді про Спасителя полягає в тому, що ми не говоримо з ними зрозумілою для них мовою? Пам’ятаєте, Павлове: «Для юдеїв я був як юдей, щоб придбати юдеїв; для підзаконних був як підзаконний, щоб придбати підзаконних… для немічних був як немічний, щоб придбати немічних. Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких» (1Кор. 9:20,22)? Що заважає нам чинити подібним чином? Але годі про це, давайте повернемося до Біблії і її «відкритого коду».

Так що спільного в цьому? А те, що Ісус після Свого Вознесіння залишив історію Церкви писати нам, тобто «немудрим, немічним, незнатним, приниженим, нічого не значущим», знову ж таки, згідно апостолу Павлу (див. 1Кор. 1:27,28). Й не тільки Церкви, але й усього світу: «Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам» (Мф. 28:19,20). Так, Ісус обіцяв не полишати нас: «І ось Я з вами по всі дні, до кінця віку», – проте те, що буде записане в історії Церкви залежить саме від нас. Чим не аналогія з відкритим програмним забезпеченням? І чим не тема профільної місіонерської проповіді?

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
doc«Відкритий код» Біблії


Ваш коментар: