Галилея

Галилея

Узбережжя Галилейського моря, куди прийшов Ісус, пізніше дуже постраждало від війн; і тільки порівняно нещодавно цей край знову почав набувати колишнього вигляду. У євангельські часи Генісарет вирізнявся, за словами Флавія, «чарівною природою і красою». Фруктові сади, пальми і виноградники обрамлювали блакитні води. За огорожами росли акації, олеандри, миртові чагарники з білими квітами. Урожай збирали протягом усіх місяців. Озеро давало щедрий улов. Вдень і вночі його поверхня була всіяна рибальськими човнами. Є глибокий сенс у тому, що проповідь Євангелія виявилася тісно пов’язаною з цією країною. Звістка про Царство Боже вперше прозвучала не в задушливих курних столицях, а біля берегів лазурового озера, серед зелених гаїв та пагорбів, нагадуючи про те, що краса землі віддзеркалює вічну красу Неба.

Навколо Генісарету тягнувся ряд невеликих приморських містечок, з яких Ісус надав перевагу Капернауму. Євангелісти навіть називають Капернаум «Його містом». Там, поруч із синагогою, збудованою римлянином-прозелітом, Він жив у домі Симона, брата Андрія; звідти Ісус йшов проповідувати, прямуючи берегом у Вифсаїду, Хоразин, Магдалу, звідти ходив на свята до Єрусалиму і туди повертався. У Капернаумі люди стали свідками Його перших зцілень й бачили, як Він одним словом зупинив конвульсії біснуватого, який кричав: «Що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас?» (Мф. 8:29)

Рідні Ісуса, дізнавшись про Його проповіді і чудеса, вирішили, що Син Марії «втратив розум». Вони поспішили до Капернауму, наміряючись силою забрати Ісуса до Назарету; але їм так і не вдалося ввійти в дім, який просто блокували люди. Відтоді Марії було вже тяжко залишатися серед назарян, які дивилися на Ісуса як на безумця. Є припущення, що вона на деякий час переселилася до Капернауму, де якісь люди, мабуть, родичі, дали їй притулок.

Якось, коли в їхній родині справляли весілля, запросили Ісуса з учнями, – й Мати знову побачила Його. У розпалі скромного весілля, на великий смуток і сором господарів, закінчилося вино. Крамниці вже були зачинені і нічим було частувати гостей. Марія, помітивши це, сказала синові: «Вина не мають» (Ін. 2:3).

На яку поміч вона мала надію? Чи лише чекала слів заспокоєння? Видається незрозумілою й відповідь Ісуса, Який сказав, ніби зітхаючи: «Що Мені і Тобі, Жоно? Ще не прийшов час Мій» – так можна було б передати зміст Його слів. Але Марія зрозуміла, що Він усе ж готовий якось допомогти й сказала слугам: «Що скаже Він вам, те зробіть». Ісус звелів налити води у великі кам’яні глеки, призначені для очищень, і, зачерпнувши з них, нести весільному старості.

Чудо в Кані, Володимир Маковський

Слуги точно виконали дивний наказ, коли весільний староста скуштував напій, то здивовано сказав молодому: «Кожна людина спочатку добре вино подає, а коли нап’ються, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі» (Ін. 2:4,5,10).

Так вияв влади Христа над природою почався не з явищ, що залякували, а за святковим столом, під дзвін весільної пісні. Він застосував Владу ніби ненароком, аби не спохмурнів день веселощів. Адже Він прийшов дати людям радість, повноту і «надмір» життя.

Попередній запис

Неперевершена Особистість

Ісус проповідує на судні, Джеймс Тіссо Весна 27 р. Спершу могло видатися, що проповідь Христова була ... Читати далі

Наступний запис

Перші учні

Ісус вчить людей на березі моря, Джеймс Тіссо Галилейських рибалок глибоко вразили події у Кані. Євангеліст ... Читати далі