«Поки покличуть, то Я відповім, – вони будуть іще говорити, а Я вже почую!» Ісаї 65:24
Довго молився Джон Нокс – і церкву в Шотландії струсило пробудження. Довго й наполегливо молився Джон Веслі – і зародився методистський рух. Палко кликав Бога Мартін Лютер – і по всій Європі розійшлися хвилі Реформації.
Чому ці духовні велетні минулих століть надавали таке величезне значення молитві? Бо знали, що ведуть бій з дуже сильним духовним супротивником. Вони також усвідомлювали, як сильно світ потребує звістки про Христа, і знали, що без молитви ніяк не вдасться донести цю звістку до краю землі. Як і Павло, вони розуміли: «Зброя-бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь» (2Кор. 10:4). Хіба наша нинішня ситуація сильно відрізняється?
Бог хоче, аби християни переживали й молилися за світ, що Його не знає. Тож молімося – можливо, у світі ще зацарює мир, а зло відступить. «Бо дуже могутня ревна молитва праведного!» (Як. 5:16).
