«А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе». Івана 14:3
Живучи на землі, Христос не мав постійної домівки.
«Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, – казав Він, – Син же Людський не має де й голови прихилити» (Мт. 8:20).
Це величезний контраст із тією домівкою, яку Він облишив на небі, щоб зійти на землю! Споконвіку та домівка була сповнена несказанної слави та величі. І все ж, як говорить Біблія, «Він умалив Самого Себе… ставши подібним до людини» (Флп. 2:7). З любові до нас із вами Ісус проміняв небесну славу на земну скорботу.
Але це ще не кінець! Тепер Христос повернувся на Небо – і свого часу ми до Нього приєднаємося. Подумайте лишень! Христос хоче розділити з нами небесну славу!
Одного вечора маленька дівчинка гуляла з татом на природі. Споглядаючи розсип зірок на небі, вона вигукнула: «Якщо небо таке гарне з вивороту, яке ж воно, мабуть, неймовірне із зовні!»
