«…Щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості». 1Тимофія 2:2
Ми, християни, не маємо ізолюватися від світу, в якому живемо. Ми – частина суспільства й розділяємо його труднощі, проблеми та надії.
У Біблії часто йдеться про соціальну відповідальність. Старозавітні пророки засуджували тих, хто зневажав бідних й експлуатував слабких. Звісно, розбудовувати справедливе суспільство – зовсім не просто. Ми, християни, знаємо, що людське суспільство зіпсоване гріхом і що всі спроби його виправити будуть неповними та недосконалими. Ми ніколи не збудуємо рай на землі.
Однак ми мусимо робити все можливе, щоб полегшити людські страждання та з коренем викорчувати несправедливість, расові упередження, голод і насильство. Ми мусимо працювати над тим, аби кожен міг провадити мирне життя з відчуттям власної гідності. Чому це наш обов’язок? Бо Бог любить цей стражденний світ. Про Ісуса сказано: «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними» (Мт. 9:36).
Христу не байдуже все те, що стосується людей, враховуючи суспільство, в якому вони живуть. Чи поділяємо ми Його почуття?
