«Блаженна людина, що витерпить пробу, бо… дістане вінця життя». Якова 1:12
У Біблії день смерті християнина прирівнюється до дня коронації. У вірші вище змальований образ принца, який після важких походів і завоювань у далеких краях повертається на рідну землю, де на нього чекає вінець (корона) та шанування за його звитяги.
Біблія каже, що ми – пілігрими та прибульці в чужій землі. Цей світ – не наш дім; ми маємо небесне громадянство. Одного дня всі наші битви на цій землі скінчаться, і ми ввійдемо в Небесний Дім.
Тим, хто лишиться вірним, Христос дасть вінець життя. Павло писав: «Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив» (2Тим. 4:8).
Незадовго до смерті Двайт Муді подивився в небо й промовив: «Земля відступає, небо відкривається… Це день моєї коронації». Не забувайте: якщо ви християнин, то ви – царська дитина!
