«Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене». Матвія 11:29
У середині XX століття випускник Вітонського коледжу Джим Елліот поїхав до Еквадору, аби проповідувати Добру Звістку про Христа тамтешнім корінним народам. Він загинув від рук аборигенів племені ваорані, а незадовго перед тим написав: «Не дурний той, хто віддає те, що не може вберегти, аби придбати те, що не зможе втратити».
Християнська віра несе своїм послідовникам кров, піт і сльози. Христос закликає нас до учнівства. Коли ми приходимо до Ісуса, Він забирає в нас багато тягарів: тягар гріха, тягар вини, тягар відокремленості від Бога, тягар безнадії.
Але ми мусимо йти за Ним, а значить – зректися егоїстичних бажань і понад усе шукати Його волю. Він закликає: «Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене».
То невже ми просто міняємо один тягар на інший – гріх на послух? Ні! Християнське життя – не тягар. Наша ноша – радість, бо тепер ми в одному ярмі із Сином Божим. Нам не надто складно, адже Христос розділяє з нами всі труднощі: «Ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!» (Мт. 11:30).
А з ким ви в ярмі – зі світом чи з Христом?
