Стається, що слова, якими пастирі хочуть докорити вірних, потрапляють у поле зору світських людей, яким ці слова не призначалися, і через те можуть бути невірно інтерпретовані, стати приводом для спокуси. Як, наприклад, можуть стати таким собі «каменем спотикання» наступні слова докори:
«Ось людина в Бога не вірує і краще живе, ніж якийсь вірний, і Господь ставиться до неї поблажливо. Бо, що з неї питати? У церкві ніколи не була, ніхто її не навчив, вона нічого не знає, Біблію ніколи в житті не читала, книжок хороших, де про моральність йдеться, не знає; читала тільки газети і програму новин дивилася. Іноді згідно сумління чинила, іноді проти. Що з неї узяти?
Який же ти християнин, якщо в храм ходиш, усе зовнішнє виконуєш, а усередині залишаєшся найстрашнішим лиходієм: ти дратівливий, владолюбний, весь час кричиш, шумиш, усім тільки вказуєш, усіх тільки примушуєш і хочеш, щоб усі були як ти. Ти один правий, а усі навколо дурні і в усьому винні. Так же не можна, це ж суперечить духу Євангельському. Вже краще б ти в церкву не ходив, сидів би удома, спокійно телевізор дивився, газету читав, чай пив і нікого б не кривдив – ти був би ближчий до Бога».
От такі, повторимося, слова-викривання для вірних. Але що буде, якщо їх прочитає такий собі чолов’яга, який за його переконаннями «вірить у душі»? Тобто не вірить, а лише себе обманює, що вірить. – Він і далі вважатиме, що робить усе правильно, нікого не кривдить і є кращим за багатьох вірних, тобто …«я не такий, як інші люди, грабіжники, неправедні, перелюбники, або як цей митар» (Лк. 18:11). Чи ви думали, що бути фарисеєм – це прерогатива лише віруючих людей? – У світі їх насправді куди більше.
І що ж робитиме далі цей новоявлений фарисей? – А нічого: буде так само сидіти удома, спокійно телевізор дивитися, газету читати, чай пити і нікого ніби не кривдити, щоб потім почути від Господа такі слова: «Нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?» (Лк. 12:20).
Зрозуміло, що таких новоявлених самоправедних фарисеїв, які в церкві ніколи не були, нічому не вчилися, і через те нічого не знають, духовні справи і так ніколи не цікавили. Але тепер у них є привід, щоб і надалі духовними справами не цікавитися, а тому, хто ніби з добрих спонукань хотів присоромити вірних, буде нагадано про це в день судний, «бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений» (Мф. 12:37).
Зважаючи на все це, треба бути дуже пильним і підбирати правильні слова, щоб оточуючим людям «не давати…приводу до спотикання або спокуси» (Рим. 14:13).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Новоявлені фарисеї