Перед нами цікава тема!
Чому Ісус учив про гроші, які так важливі в нашому світі і такі несуттєві у вічності.
Не дивно, що Ісус говорив про гроші частіше, ніж про небеса. Багато людей скажуть Вам або покажуть власним життям, що, можливо, гроші і не найважливіше, проте в списку їх пріоритетів вони все ж далеко не на останньому місці.
В учнів був скарбник Іуда Іскаріотський. Вони приймали пожертвування і вели облік.
Ісус платив податки. У мене викликає посмішку сцена, в якій Він послав Петра упіймати рибу з монетою в роті. Коли вони принесли монету Ісусові, Він сказав: «Отже, віддавайте кесареве кесареві, а Боже – Богові».
Я намагаюся сказати, що Ісус не вважав слово «гроші» брудним. Він говорив про скарби, заховані в поле… про домоправителів, які вкладали кошти на благо своїх хазяїв, про молодого правителя, який втратив інтерес до спасіння, бо його справжнім богом було золото.
Як я вже казав, Ісус не був фанатиком, таємно бажаючим побудувати соціалізм. Швидше навпаки, Він той, хто пролив світло вічності на людську любов до накопичення багатств, і змусив нас поглянути в очі факту: гроші задовольняють нас лише на мить, але вони абсолютно безсилі угамувати нашу спрагу в довгостроковій перспективі.
Наприклад, Він вказав на короткозорість багатого фермера, комори якого були переповнені урожаєм. Йому довелося позбутися усього, бо усе його майно було тут, на землі… На небесах же не було нічого!
Ісус особливо підкреслив, коли говорив про багача і Лазаря, що один жив удосталь і міг купити усе, що завгодно. Другий був бідний і життя його було дуже важким… Але у вічності їх становище кардинально помінялися, тому як багач, що нажив стільки на землі, не нажив нічого на небі.
Отже, чому Ісус вчив нас про гроші?
По-перше, Він сказав, що земні багатства тлінні. Їх може винищити міль і іржа. Їх можуть вкрасти злодії. Земні багатства можуть зникнути. Ісус назвав їх багатства невірні.
Ісус учив нас, що людина, яка вважає себе успішною тільки через те, що її комори повні урожаю, нерозумна. Нерозумний той, хто не може відрізнити душу від шлунку, той, хто вкладає усі сили в цей світ, і не піклується про світ прийдешній.
Ісус учив нас, що дві лепти, дві найдрібніші монети, – більше багатство, ніж товарний потяг, повний золота… якщо це усе, що у Вас є, і Ви віддаєте це Богові. Маленька жінка, яка принесла дві монети в храмову скарбницю, дала більше, ніж усі мільйонери разом узяті.
Отже, давати, нічим не жертвуючи, безглуздо. Важливо скільки у Вас залишилося після того, як Ви віддали щось. Замисліться про це, коли радітимете багатим жертводавцям.
Ісус сказав, що ми повинні багатіти в Бога. Це істинна міра багатства, але, зрозуміло, банки не зможуть врахувати її. Багатіти в Бога, означає мати мир у Богу, чисту совість, свідоцтво Духа і упевненість у вічному житті.
Ісус також учив про те, як важко багатому увійти до Царства Божого. Як верблюдові крізь голкове вушко. Ми стаємо гордовитими. Ми уявляємо, що нічого не потребуємо. Гроші ведуть до гордині і користолюбства, а отже до ідолопоклонства. Золото здатне засліплювати нас і потьмарювати нашу свідомість.
Я упевнений, наш Господь страшенно розгнівав тих, хто слухав Нагірну проповідь. Він сказав: «Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне» (Мф. 5:3). Ніхто і чути не хотів про убогість. Але Ісус сказав, що духовна убогість, усвідомлення нужди, можуть бути благословенням!
Коли Марія з Вифанії прийшла з алавастровою посудиною мира з нарду, який коштував дуже дорого, і злила на Ісуса, тим самим вона надала Йому приголомшливу можливість поговорити про цінність вищу. Багато хто з натовпу обурився, бо визнали це марною тратою. Люди казали, що треба було продати миро, а гроші роздати жебракам. Ісус піклувався про жебраків. Проте Він сказав, що Марія вчинила правильно… бо жодна щедрість стосовно тих, хто має потребу, не замінить істинного служіння Богу. Дозвольте мені повторити! Добродійність – це блага справа, але нею не можна замінити служіння Господу. Пожертвування не є альтернативою молитві!
Ісус учив, що гроші абсолютно даремні, тому як ними не можна сплатити вхід на небо. Божу благодать не можна купити. Прощення – це Божий дар, який дається тому, хто щиро кається. Ось чому в Луки 1:53 сказано: «Голодних сповнив благами, а тих, що багатіють, відпустив ні з чим».
У Матфея 13:22 Ісус говорить про те, що «турботи віку цього і спокуса багатством заглушують слово, і воно буває безплідним».
І, нарешті, Ісус учив нас, що жодні багатства світу не можуть зрівнятися з дорогоцінною душею. «Яка бо користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Мф. 16:26).
Ви можете бути щасливим володарем усіх алмазних копалень Південної Африки, усіх багатств Силіконової долини, нафтових багатств Арабських Еміратів. Але якщо при цьому Ви не матимете вічного життя в Христі…
Ви загинули! Загинули навіки!
Тому Ісус пролив світло вічності на земні цінності. Він пояснив, чого гроші купити не можуть. І розповів нам про «Істинне багатство».
Що ж воно із себе являє?
- Упокорювання
- Скрушений дух і серце, що розкаюється
- Щира дитяча віра
«Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться» (Мф. 5:6).
