13: Небесні вінці

У грецькій мові є два слова, які означають у перекладі «вінець». Одне з них – «діадема», що означає царський вінець, вилитий із золота і прикрашений дорогим камінням.

Друге слово «стефанос», або лавровий вінок, який надівають на голову переможця Олімпійських ігор. Ви знаєте когось на ім’я Стефан? Ім’я цієї людини означає «чемпіон», «переможець».

Царська діадема не втрачала своєї краси, а ось стефанос переможця виглядав свіжим лише в день нагородження, але через тиждень він виглядав дуже жалюгідно.

Ось чому Біблія говорить про нев’янучий вінець слави, який Господь обіцяв вірним пастирям (1Пет. 5:4), які живили Словом Божим довірене стадо, охоче наглядаючи за ним, не для мерзотної користі, але з любові до Христа і церкви.

Цей вінець збереже свою пишноту для вічності. Чи помітили ви, наскільки недовговічні земні почесті? Людина стає героєм спорту, зіркою сцени, екрану чи політики лише на декілька тижнів. Потім преса, втомившись повторювати ім’я героя, переводить його до тих, що «були». Світ так швидко забуває вас. Його вінці так скоро в’януть.

Сьогодні, протягом нашої розмови про Небеса, я хотів би говорити про вінці, які Христос дасть Своїм вірним слугам у день, коли вони з’являться перед ним, побачать Його лицем до лиця, щоб дати звіт за себе.

  • Біблія каже, що Бог вінчає нас милістю і щедротами. Пс. 102:4
  • Пр. 16:31 кажуть, що вінець слави – сивина. (Не соромтеся свого сивого волосся!)
  • Ісая 28:5 каже, що якщо ви вірите Богові, то Він стане вашим вінцем слави. Служити Господу – це найбільша честь.
  • Мф. 27:29 каже нам про терновий вінець, який був покладений на голову Ісусу в день Його розп’яття, коли над Ним сміялися, називаючи Його Царем Іудейським.

Сьогодні я не говоритиму про ці вінці, хоча це було б теж цікаво.

Я разом з вами хотів би замислитися про п’ять вінців, які Господь приготував для людей, подібних до нас з вами, людей, які проходили свій терен з терпінням, пересилюючи спокуси, перемагаючи диявола словом свого свідоцтва і кров’ю Агнця, що не любили світу і того, що у світі, але з нетерпінням чекали пришестя Господнього.

Хочу перерахувати декілька вінців, а потім детальніше зупинитися на кожному з них.

  1. У 1Коринф’ян 9:25 говориться про нетлінний вінець, який буде даний тим, які проходять свій терен, скинувши всякий тягар і гріх, який обплутує, дивлячись на Начальника і Виконавця віри Ісуса.
  2. У 1 Солунян 2:19 йдеться про вінець похвали для тих, хто привів до Господа багато душ і навернув багатьох до правди. Ми читаємо, що вони сяятимуть як світила на тверді (тобто, небі), як зірки, повіки, назавжди.
  3. Якова 1:12 говорить про вінець Життя, уготований тим, хто вистояв у спокусі. Він дається усім, хто любить Господа, і вірний Йому навіть до смерті.
  4. 1Петра 5:4 говорить про особливий вінець, приготований для пастирів, що по істині пасуть Боже стадо, які роблять це не для мерзотної користі і не заради досягнення плотських цілей і професійного рівня. Такі люди отримають вінець слави.
  5. 2 Тимофія 4:8 говорить нам про вінець правди для усіх людей, які полюбили явлення Христа і очікують Його пришестя. Це люди, які щодня вдивляються в небо, чекаючи побачити Спасителя, Який колись говорив: «І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були там, де Я».

Добре, якщо ми багато роздумуємо про Небеса.

Якщо вічність нескінченна, якщо це дійсно так, то «минуть десятки тисяч років, забудемо смерті тінь, а Богові так само співатимемо, як у найперший день».

Якщо це короткочасне земне життя є лише підготовкою до вічності, лише можливістю пізнати Бога, щоб набути вічної радості в спілкуванні з Ним, тоді нам корисно проводити час в роздумі про наш вічний дім. Ми повинні абсолютно переконатися, що ми прагнемо в прекрасне місто, яке Господь приготував для Своїх, в якому спокуті, що жили у всі часи, співатимуть славу біля Білого престолу.

Чи часто думаємо про Небеса?

Так сумно, що сучасні церкви абсолютно нічого не говорять про Небеса. Раніше проповідники тільки і робили, що говорили про Небеса. Сьогодні церкви не просто забувають про Євангеліє Божої рятівної благодаті і говорять про що завгодно – емансипацію жінок, екологію, права місцевого населення, але забувають про Небеса у своєму прагненні змінити світ.

Так, ми живемо в цьому світі. Ми маємо бути добрими розпорядниками Божого творіння. Але ми ні на мить не повинні забувати, що ми лише тимчасові жителі на цій планеті, що наш істинний дім ­– це Небеса.

Ісус сказав: «Бо яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Мк. 8:36,37).

Коли Господь прийде, Він принесе нам нагороду. Він нагородить Своїх вірних рабів. Вінець, який Він дасть, набагато чудовіший за будь-яку земну нагороду або почесть.

Зверніть увагу:

  1. Вінець похвали буде даний тим, хто приводив душі до Господа. «Хто придбає душі, той мудрий». Якщо ви привели до Христа хоч одну людину, вона стане вашою радістю і вінцем, коли ви прийдете на Небеса.
  2. Вінець Життя – це вінець мученика.
  3. Вінець правди приготований для тих, хто чекає явлення Господнього. Це люди, які відмовляються миритися з тим, що багато насмішників кажуть: «Де обітниця пришестя Його? Бо з того часу, як почали вмирати батьки, від початку творіння, все залишається так само».
  4. Нетлінний вінець увінчає голови тих, хто, як апостол Павло, який «подвигом добрим змагався, біг закінчив, віру зберіг». Люди, які не здаються, коли на шляху зустрічаються труднощі, які вдягалися у всеозброєння Боже, щоб протистояти в день злий, які біжать, щоб отримати нагороду славного покликання Христового.
  5. Вінець слави, як каже апостол Петро, буде покладений на голови вірних пастирів, євангелістів, учителів, які проповідували, не перекручуючи Слова Божого, які пасли Боже стадо не змушено і не заради земних почестей, але в ім’я Христове.

Я хочу, щоб ви наслідували приклад тих, хто через віру і терпіння наслідували обіцяння, надихнути вас йти цей терен, що благоугодне Господові.

Можливо, ви знемогли на своєму шляху. Можливо, ви більше схожі на глядача битви, а не на того, хто веде наступ на ворога. Можливо, ви уподібнюєтесь світові цьому, або ж ви прагнете вперед до нагороди, до похвали вищого звання в Христі Ісусі?

Хочеться залишити вам на пам’ять настанову з послання до Євреїв: «Тому і ми, маючи довкола себе таку хмару свідків, скиньмо з себе всякий тягар і гріх, який нас обплутує‚ і з терпінням підемо на подвиг‚ який чекає на нас, дивлячись на Начальника і Виконавця віри Ісуса, Який замість радости, яка Йому належала, витерпів хрест, зневаживши посоромлення, і сів праворуч престолу Божого» (12:1,2).

Попередній запис

12: Житло Ангелів

Важко було б говорити про Небеса, не згадавши про мільйони небесних мешканців. Звичайно ж, я маю на увазі ангелів, які ... Читати далі

Наступний запис

14: Мелодія Небес

У своїй завершальній проповіді про Небеса мені б хотілося разом з вами замислитися про мелодію Небесного міста. Мартін Лютер, герой ... Читати далі