У так званий «День знань», який за традицією відзначається щороку 1 вересня, хотілося пригадати біблійні слова, що прославляють мудрість: «Здобувай мудрість, здобувай розум; не забувай цього і не відхиляйся від слів вуст моїх. Не залишай її, і вона буде охороняти тебе; люби її, і вона буде оберігати тебе. Головне – мудрість: здобувай мудрість, і всім майном твоїм здобувай розум» (Притчі 4:5-7). А в Новому Завіті дається пряма порада, як здобути мудрість: «Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрости, нехай просить у Бога, Який дає всім просто й без докорів, – і дасться йому» (Як. 1:5).
Здавалося б, усе зрозуміло: просіть у Бога мудрості і дасться вам… от лише вся заковика полягає в тому, що в Посланні апостола Якова названа умова для здобуття мудрості: «Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрости», – тобто, коли людина сама визнає (а не коли їй хтось з натяком чи прямо каже), що їй бракує мудрості… А от з цим часто виникають труднощі у, м’яко кажучи, …не дуже мудрих людей. Через те вони так і залишаються… не дуже мудрими.
На кшталт людей, про яких свого часу говорив Господь Ісус Христос: «Тому говорю їм притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують, і не розуміють; і збувається над ними пророцтво Ісаї, яке говорить: слухом почуєте – і не зрозумієте, і очима дивитись будете – і не побачите. Бо згрубіло серце людей цих, і вухами туго чують, і очі свої стулили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх» (Мф. 13:13-15). І от так ми плавно підійшли до висновку, що в Божих очах мудрим є той, хто слухається Його і виконує через це Його заповіді (тим самим проявляючи свій послух), а, відповідно, нерозумним – хто дбає про власний добробут і мало цікавиться (а зазвичай взагалі не цікавиться) духовними питаннями.
Як нерозумний багач з однойменної Христової притчі, який міркував таким чином: «Ось що зроблю – зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись» (Лк. 12:18,19). От лише в Бога думки стосовно його персони були зовсім іншими: «Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє» (Лк. 12:20,21).
Так що зважаючи на все написане, бажаємо вам набиратися Господньої мудрості і менше покладатися на власний розум, щоб не повторити сумну долю нерозумного багача і людей, подібних до нього.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Набиратися мудрості