Я не прошу сліпого описати красу троянди. Я не прошу свого місячного правнука пояснити закон термодинаміки.
Важливо, щоб хтось зміг дати нам відповідь на питання про Небеса і невидимий світ.
Ісус говорив, що ніхто не сходив на небо, щоб розповісти про нього, єдиний хто знає про це усе – це Син Людський. Іоанна 3:13.
Говорячи так, Ісус стверджує, що лише Він один знає усе про Небеса. Він учить нас ставити під сумнів і відкидати всяку інформацію, яка потрапляє до нас з інших джерел.
Так що ж говорив Ісус про Небеса?
- Небеса – це житло Бога.
- Там абсолютно виконується воля Божа.
- Небеса є серцевиною царства, яке одного разу настане в цьому світі.
- Ісус повернеться одного разу, щоб забрати туди Свій народ, він називав це оселею і домом Отчим.
- Він казав, що там багато осель, і що Він прийде, щоб приготувати нам місце.
- Він казав, що ми будемо з Ним, щоб наслідувати Його славу, славу, яку Він має з Богом-Отцем від вічності.
Цікаво зауважити, що всякий раз, коли Ісус говорив про Небеса, він використовував слово «Слава», яке ми застосовуємо тільки тоді, коли усі інші слова здаються нам нездатними, щоб виразити ту пишність, досконалість і блиск.
Чи доводилося Вам чути, як люди кажуть, що «Небеса вже тут, на землі, і пекло теж тут, на землі»?
Ісус бажає, щоб ми зрозуміли, яка це єресь.
Сенс життя не в тому, щоб лише жити, а сенс смерті не в тому, щоб лише померти.
Ісус учив, що це життя лише підготовка, лише тренувальний майданчик перед пришестям справжнього світу. Він учив, що те, де ми будемо, залежить від нашого вибору, який ми зробимо, живучи на землі.
Прочитаємо 16-й розділ Євангелія від Луки.
Це незабутня історія про двох людей, розказана Ісусом. Одного звали Лазар, а другого – Багач.
Один був без гроша в кишені, а другий – багатий і бенкетував блискуче, і одягався в порфіру і висон. У Лазаря не було друзів, окрім зграї бездомних собак. Він мав чекати милості від людей, що кидали йому подаяння. І ніколи жоден лікар не торкався його тіла, вкритого виразками.
Один з них вірив у Бога. Другий поклонявся своєму багатству.
Один жив так, ніби житиме на землі вічно. Для другого кожен день і кожна ніч були випробуванням на витривалість.
Обидва померли.
Ви зауважили, що в смерті немає упередженості?
Похорони багача були розкішними – плакальники, сопілкарі, церемонії… поза сумнівом. Тіло Лазаря ж було підібране «міським департаментом охорони» здоров’я і поховане на Полі Гончаря.
І з цієї миті події історії, розказаної Ісусом, починають нестримно прискорюватися. Там йдеться, що усе, що відбувалося з їх тілами, не мало значення. Але наша розмова про те, що сталося з їх безсмертними душами.
Душу Лазаря ангели принесли в рай. Багач опритомнів у пеклі, і Ісус використовує слово муки, щоб описати те, що він відчував.
Один отримав розраду, а другий благав хоч би про краплю води, щоб полегшити свої страждання.
Хочу поставити серйозне питання…
Чи хотів Ісус уподібнитися голлівудським сценаристам, створюючи фільм жахів, здатний потрясти своїх глядачів? Чи була ця історія вигаданою?
Або ж Ісус хотів з усією серйозністю попередити нас, що те, де ми проведемо свою вічність, безпосередньо залежить від вибору, який ми робимо у своєму житті сьогодні.
Я цілком упевнений, що Ісус не ставив перед Собою завдання написати сценарій для фільму жахів.
Слова, які Він промовляв, були в дусі та істині.
Він прийшов не для того, щоб судити світ, але щоб світ був спасенний через Нього. Ісус розповідає ще про одного удачливого бізнесмена, якому заздрили його сусіди. Проте Ісус називає його нерозумним.
Ця історія записана в 12-му розділі Євангелія від Луки.
У цієї людини було багато зерна. Говорячи сьогоднішньою мовою, у нього було величезна площа землі, найкраще електроустаткування, яке тільки можна було купити.
Урожай його був таким величезним, що житниці були повні, і йому довелося зламати старі комори і звести нові, щоб умістити усе зерно.
Він був так задоволений собою. Він говорив собі: «Душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись». Можна було купити особняк в Акапулько і насолоджуватися плодами своєї праці, щодня грати в гольф і не хвилюватися про рахунки.
Ісус назвав цього багача нерозумним.
Кмітливий, проникливий, багатий, але … нерозумний! Йому заздрили сусіди, але Ісус назвав його нерозумним.
У ту ніч, в яку він вирішив насолоджуватися життям, його покликала смерть… «Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?»
Ісус учив нас, що душа не помирає разом з тілом.
Він учив нас, що безглуздо забувати про вічність, захопившись турботами світу. Він учив нас, що людині потрібне щось більше, ніж просто рахунок у банку.
Що ж Ісус говорив про Небеса?
Його слова звучали голосно і ясно.
Ті, хто живе з Богом нині, житимуть з Ним і у вічності. Ті, хто відкидає Його тут, будуть відкинуті Богом у вічності. Нам не уникнути того, про що говорив Ісус.
Небеса – це місто, Царство, Дім Отчий.
Ті, які будуть там, увійдуть до радості свого Пана. Вони сядуть з Авраамом, Ісааком і Яковом. Вони отримають нагороду. Вони будуть подібні до ангелів Божих. Вони розділять вічну Господню славу.
На закінчення я хочу разом з вами вирушити до Хреста, на якому страждав наш Спаситель, а потім до порожньої гробниці, з якої Його підняла сила воскресіння.
Ви пам’ятаєте, що Ісус був розіп’ятий між двох розбійників, один з яких покаявся і молився з останнім подихом: «Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє!».
Дивна відповідь Ісуса, що прозвучала тоді: «Сьогодні ж будеш зі Мною в раю».
- Сьогодні… як скоро.
- будеш… яка упевненість.
- зі Мною…яке спілкування.
- в раю… яка слава!
Той, хто вірить в Ісуса, розплющить свої очі в славі в той момент, коли закриє їх тут, у цьому світі. Цьому учив Ісус.
Потім Він воскрес у тілі з мертвих на третій день, довівши раз і назавжди, що Він маю ключі життя вічного!
Дорогий друже,
Небеса – це не міраж. Небеса – це реальний світ.
Видиме тимчасове, а невидиме вічне.
Ми тут мандрівники. Наш істинний дім – це небеса.
Ісус сказав нам чітко і ясно: «Якщо сповідуватимемо Його перед людьми, то Він сповідуватиме нас перед Отцем».
Чи сповідував ти Його? Чи на Нього сподіваєшся? Нині, якщо призвеш ім’я Господнє, спасешся!
