
«Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарета? Филип говорить йому: піди і подивись» (Ін. 1:46). Нафанаїл жив у повному переконанні, що в Назареті не може бути нормальних, тим більше видатних людей, поки не зустрів Ісуса. Нафанаїл міг відмахнутися, маючи тверде переконання (упередження) щодо назаретян, але він все-таки послухав Филипову пораду, пішов подивитися і зустрів Спасителя.
Чи поверхнево ми судимо про людей? Як ми оцінюємо оточення? Чи ходимо ми подивитися або заздалегідь «знаємо» усе про усіх?
Сусіди багато років мають можливість спостерігати за життям однієї спочатку дівчини, а потім старої діви, що прожила усе життя в рідній хатині, з якої рідко виходила на вулицю. Дика, нелюдима, дивна, що прожила усе життя за кошт батьків. Чим живе? Навіщо живе? Ні чоловіка, ні дітей… Дивачка, та й годі. А звали її… Емілі Дікінсон[1].
Хтось має високе соціальне становище, фінансову спроможність, престижну професію, обличчя, впізнаване на вулиці… А Епіктет був рабом, Поль Гоген помер в убогості, Яків Беме працював шевцем, а Ганс Сакс – черевичником.
***
Нам неможливо бачити, скільки і які таргани водяться в голові людей, яких ми знаємо довгий час. Здавалося б, знаємо. Пристойний на вигляд сусід, вчасно платить податки і дбайливо наглядає за престарілою матір’ю, завжди поголений і чисто одягнений, не питущий і взагалі не має шкідливих звичок, виявляється сексуальним маніяком, що в підвалі будинку роками насилує викрадену дівчину. І навпаки, той, хто опинився на маргінесі життя одного разу виявляється Робін Гудом або людиною, що з ризиком для життя рятує когось з вогню чи води. В обох випадках ми дивуємося, і нас відвідує думка: «Адже ми думали, що добре його знаємо».
Ярлики, навішені нами на оточуючих людей, виходячи з поверхневих суджень – цей «хороший», а цей «поганий», як у голлівудських фільмах, де усі герої розставлені на чорні і білі клітинки, раптом обертаються фальшивкою. Навчені гірким досвідом ми… продовжуємо далі ділити і навішувати нові ярлики. Адже позначити якось потрібно, мати уявлення треба, стосунки будувати необхідно. Але побачити тарганів не дано.
[1] Емілі Дікінсон (1830-1886) – поетеса, класик американської літератури
