Якщо б виникла така потреба, щоб коротенько описати суть Пасхи, Воскресіння Христового, то, як на мою думку, на це найкраще б підійшла наступна фраза: «Богові не байдуже до нас». Повторюся: Богові не байдуже до нас, ми не самотні. Бог не десь далеко, у невідомих космічних далях, а тут, поруч з нами, для цього достатньо зібратися в Його ім’я лише двом, трьом людям (див. Мф. 18:20). І чесно кажучи, якось шкода атеїстів, які відкидають саму можливість перебувати поруч з Богом. З люблячим Богом, Якому зовсім не байдуже до нас.
Після Свого дивовижного Воскресіння (а яким ще може бути Воскресіння, як не дивовижним?), Господь наш Ісус Христос неодноразово з’являвся Своїм учням, і особисто для мене найбільш показовим є Його третє з’явлення, на берегу моря Тиверіадського (див. Ін. 21). А показовим воно є, як на мою думку, через те, що подібна зустріч з Ісусом може статися в кожного з нас: посеред праць, тривог, поневірянь бурхливого житейського моря, раптом на спокійному березі з’являється постать Незнайомця, Який каже що треба робити. Зауважте, як розпочалася ця зустріч: «А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; але ученики не впізнали, що це Ісус. Ісус говорить їм: діти, чи є у вас яка їжа? Вони відповіли: ні. Він же сказав їм: закиньте сіті з правого боку човна і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягти через велику кількість риби» (Ін. 21:4-6).
От так все просто: ти б’єшся як риба об лід, нічого не можеш вдіяти, нічого зробити, а тут раптом хтось підказує, що треба робити, або ж якась малознайома людина приходить на допомогу, і все дивовижним чином вирішується так, навіть як не очікував, про що навіть не мріяв… І це не має дивувати, адже Богу не байдуже до нас, і через те Він піклується про нас. Навіть тоді, коли ми Його про це не просили, коли навіть не згадували про Нього. Вже не кажучи про вдячність за Його незліченні благодіяння.
Але ця третя зустріч обмежилися не тільки допомогою Ісуса в ловлі риби, але в прощенні Петра і його настанові піклуватися про Божу отару. Те саме може статися і при нашій особистій зустрічі: прощенні і настанові. Прощенні наших численних гріхів і настанові як жити далі під водійством Божим. І це теж не має дивувати, адже Йому не байдуже до нас.
Автор: Михайло Лукін
