«Чуєте галас? Він уже близько!»
Багато народу довго чекало на Ісуса під мурами Єрусалима. Якийсь чоловік зрізав пальмові гілки. Діти обмахували ними собі обличчя й відганяли мух. І ось, нарешті, здається, вони дочекалися свого.
Вигуки захоплення лунали все голосніше, діти ставали навшпиньки, щоб краще все бачити. Над шляхом стояла курява від багатьох ніг. Шалі та накидки здіймалися в повітря й лягали на дорогу.
Раптом вони побачили свого царя! «Дивіться! Це Ісус!» – радісно кричали діти разом з дорослими.
Справді, верхи на ослі їхав Ісус. І хоч люди уявляли собі приїзд царя трохи інакше, та на це ніхто не зважав. Молоді та старі, багаті й бідні, священики та фарисеї – усі вийшли подивитися на Ісуса. Його супроводжувала велика юрба.
Дехто в місті не знав, що відбувається.
«Що за галас? Хто там такий?» – питали вони.
«Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галилеї!» – кричали їм у відповідь і бігли за Ісусом до храму.
