Хліб і вино на завершення

У дарі любові розділеного тіла й у пролитій крові здійснюється історія і життя кожної людини.

Пам’ять, яка спасає, ще раз вимагає простоти речей і об’єднання народу.

Для всіх є хліб і налите вино.

Обіцянка сповнена.

Ячмінний хліб

Ісус, звівши очі і побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: за що нам купити хлібів, щоб їх нагодувати? Говорив же це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів зробити. Филип відповів Йому: і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав. Один з учеників Його, Андрій, брат Симона-Петра, говорить Йому: тут є один юнак, який має п’ять хлібів ячмінних і дві рибини; але що то на таку безліч? Ісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отже, сіло людей близько п’яти тисяч. Ісус, взявши хліби і воздавши хвалу, роздав ученикам, а ученики – тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів. І коли наситилися, то сказав ученикам Своїм: зберіть залишки, щоб нічого не пропало. І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків залишками від п’яти ячмінних хлібів, що їли. (Ін. 6:5-13)

Складники:

  • 200 г. ячмінного борошна
  • 50 мл. оливкової олії extra vergine
  • вода
  • сіль

Замісити борошно з олією і кількома ложками теплої воли. Якщо місити важко, треба додати олії (готове тісто повинно бути доволі масним). Розкачати тісто качалкою на посипаній борошном дошці і витиснути з нього коржі діаметром 20 см. Випікати у духовці на злегка змащеному олією деку при температурі 200°С, доки краї коржів не потемніють.

Помножений хліб. Ісус як Єлисей?

Деякі Ісусові чуда давніше вчинили пророки. Саме так є з помноженням хлібів, як демонструє випадок із пророком Єлисеєм, про якого ми вже згадували у розділі «За столом з Іллею».

Подібність є не лише в самому факті, а саме у потребі народу, яку задовольняє Божий посланник, показуючи таким чином доброту Господа, що дбає про Своїх дітей. Подібними є також деталі: у випадку Єлисея – хліб із пшеничного і вівсяного зерна, в Ісусову епоху – хліб і риба; в обох ситуаціях головна дійова особа запрошує своїх співпрацівників подбати про хліб для народу, а потім роздати його серед присутніх; як у події, що сталася з Єлисеєм, так і впродовж Ісусового служіння зауважується, що їжі не лише вистачило всіх нагодувати, а й ще залишилося. Простежуємо подібні елементи і в описі Тайної вечері Ісуса з Його апостолами (див. Мф. 26:26-29 і в паралельних текстах), у спогаді про їжу, яку спожив Павло зі своїми друзями по нещастю впродовж повної пригод подорожі, що веде їх до Риму (див. Діян. 27:13-40) і в заклику Павла до жителів Коринту, аби вони сповняли євхаристію з благоговінням (див. 1Кор. 11:23-29).

Хліб… Ісус

Новий Завіт представляє Ісуса як хліб правдивий (Ін. 6:32), хліб життя (Ін. 6:35.48), хліб з неба (Ін. 6:32. 49-50). Саме Йому вдається по-справжньому задовольнити очікування і потреби людей. Згадаймо лише, що Ісус був народжений у Вифлеємі, єврейською Beth lehem, тобто дім хліба.

Євхаристія, розламаний хліб

Основний обряд християн, Свята Літургія… Насправді Євхаристія має багато назв, кожне з яких робить свій внесок у визначення різних її аспектів. Серед найдавніших визначень Літургії є «ламання хліба», що описано, наприклад, у Діян. 2:42; 20:7-12; 1Кор. 10:15-22. Тут акцентується на спільній участі: всі, хто сидить навколо трапезного стола Ісуса, отримують шматок хліба, розламаного і розданого. Так само, зрештою, починається єврейське споживання їжі. Споживання одного хліба чинить християн членами єдиного тіла Христового.

Термін «євхаристія» означає «подяка». До того ж, часто зустрічаємо словосполучення «подякуймо Отцеві», «запрошую вас подякувати» в апостольських листах Нового Завіту. Це слово демонструє, що євхаристія є даром, а не чимось тим, що можемо отримати завдяки власним діям чи обов’язкам.

І пам’ять – це останнє слово, яке визначає фундаментальний жест Ісуса і християн: євхаристія, літургія є пам’яттю чи меморіалом Пасхи, вираження. У біблійній ментальності воно не означає простого згадування факту, що відбувся у минулому, спогадування когось чи чогось, якого більше нема. Тут радше йдеться про представлення дії, у її безперервній вартості для сьогодення. Сповняючи сьогодні євхаристію, згідно з настановою Ісуса, і, даючи життя Його наслідуванню, християни не просто згадують про Нього, але дозволяють Йому бути присутнім сьогодні задля спасіння світу.

Ароматизоване біле вино

Складники:

  • 1 пляшка білого сухого вина
  • 1 столова ложка сухого чаберу
  • 8 ядер волоського горіха

Настояти чабер у вині приблизно годину. Профільтрувати ароматизоване вино і поставити до холодильника. Подавати його разом із горіхами, які добре поєднуються з цим напоєм. Вживати найкраще в гарячі літні вечори.

Виноградна лоза і вино в Біблії

У Біблії багато згадок про вино і виноградну лозу. Перший, хто культивує виноградну лозу у Біблії, це Ной, який теж відчуває на собі наслідки вживання алкоголю (див. Бут. 9:20-27). Від пияцтва застерігають також пророк Єремія (див. Єр. 25:15-16) і книга Приповідок (див. Прип. 23:29-35).

Вино вживають для обрядового жертвоприношення (див. Вих. 29:40 і Чис. 28:4) і як винагороду для робітників (див. 2Хр. 2:9), так само його не бракує у вузликах подорожуючих (див. Нав. 9:13 і Суд. 19:19) і на столі для гостей та на бенкетному столі (див. Бут. 14:18; Піс. 1:2; Пс. 104:15; Ін. 2:1-11).

Але вино, про яке йдеться, однак, суттєво відрізняється від сучасного. Вино розводили водою і ароматизовували різними спеціями. Часом його подавали теплим чи часто вживали радше з лікувальних, ніж із гастрономічних мотивів (як це, наприклад, бачимо у 1Тим. 5:23).

Серед різних уривків, що згадують про виноградник, можна зосередитися на двох надзвичайно відомих текстах: в Іс. 5:1-7, в якому народ Ізраїля порівнюють із виноградником, який доглядає Бог і який не приносить плоду, а також епізод 1 Цар. 21, в якому цар Ахав, за порадою його жінки Єзавелі, спричиняє смерть власника винограднику Навота, аби привласнити собі цей виноградник. Та його викриває пророк Ілля.

Ісус, за євангелієм від Івана, починає серію творення чудес за допомогою промовистого знаку: перемінює воду на вино на весіллі в Кані Галилейській: неможливо було, аби прихід Месії збігся з браком вина радості, елементом, що характеризує меню бенкету Царства небесного (пор. Ін. 2:1-11). Наприкінці Свого земного життя Вчитель робить із вина (разом із хлібом) видимий знак постійної присутності Своєї жертовної любові, який можна покуштувати (пор. Мф. 26:28; Лк. 22:20).

Понад усе у двох останніх випадках можна зрозуміти, що вино є емблемою союзу між Богом і людьми, який встановлює Ісус Своєю кров’ю. Як Він звіряється Своїм учням: «Ця чаша – Новий Завіт у Моїй Крові, що за вас проливається» (Лк. 22:20).

 

Солодке вино

Складники:

  • 1 пляшка сухого червоного вина
  • 2 столові ложки меду
  • 8 фініків
  • 50 г. подрібнених ядер волоських горіхів
  • 1/2 чайної ложки насіння коріандру

Розігріти вино, не доводячи його до кипіння. Додати решту складників і варити на дуже малому вогні пів години, розім’явши виделкою фініки наприкінці готування, доводячи їх до стану напіврідкої маси. Відфільтрувати вино і подавати його ще гарячим у бокали для пуншу. Дехто розводить приготовлене вино невеликою кількістю гарячої води.

Вино і життєва мудрість

У Біблії та в інших духовних традиціях вино стало символом дружби, любові і навіть життєвої мудрості. Енцо Б’янкі пише: «Мудрості тому, що надає “смаку” життю, але також і тому, що і вино може розм’якшити серце і вчинити так, що з нього виринає те, що там насправді живе, має здатність перетворити просте споживання їжі у бенкет, так само, як ферментація перетворила скромний виноградний сік у п’янкий напій».

Попередній запис

Ісус смажить рибу на грилі

Навколо вогнища, що зігріває лиця і серця, не завжди потрібні слова. Достатньо поглядів і їжі для всіх. Спогади про минуле ... Читати далі