Кожному з нас Бог дав сумління. Це той тихий внутрішній голос, який стримує нас, коли ми робимо щось погане. У харизматичних колах ми рідко чуємо щось про сумління. Наше сумління – це той тихий голос, що говорить до нас, якщо ми чинимо лихе. Буває, що наше серце (дух) засуджує нас за невірний вчинок.
«…бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все! Улюблені, – коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога…» 1-е до Івана 3:20,21
Наше серце має здатність засуджувати нас за погані вчинки. Лише коли наше серце не засуджує нас, ми маємо впевненість, щоб наближатися до Бога. Впевненість приходить від знання, що ви правильно дієте. Пастори добре роблять, якщо в служінні дослухаються до свого сумління. Християни теж правильно чинять, якщо слідують за голосом свого сумління. Апостол Павло говорив, що завжди намагався мати добре сумління.
«І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей». Дії 24:16
Будь-який християнин, який вирішив слідувати за сумлінням, буде моральною і правою людиною перед Господом. Давид молився до Бога про те, аби Він беріг його шляхи в праведності. Наше сумління є інструментом, за допомогою якого Бог береже нас у праведності. Будь-яка людина, що каже, ніби вона керована Духом чи пророками, але не прислухається до голосу свого сумління – приречена на трагедію в житті та служінні.
Якщо ви продовжуватимете ігнорувати голос вашого сумління, воно ослабне і стане нечутним. Про нього апостол Павло писав як про спалене сумління.
«…хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє…» 1-е до Тимофія 4:2
В одній громаді був служитель, який мав інтрижку з однією сестрою зі своєї церкви. Жінка запитала його: «Пасторе, а як же ти збираєшся проповідувати завтра?» Він засміявся й відповів: «О, коли я блуджу, то відчуваю потік помазання навіть ще більше».
Той служитель призвичаївся робити аморальні гріхи. Вони стали часткою його життя і служіння. Його сумління вже не засуджувало його. Сумління згоріло. Тепер він вважав, що гріх – це втіха, і жартував про те, що помазання примножується завдяки блуду.
Щойно ви допустите помилку, одразу відреагуйте на голос свого сумління, що засуджує вас. Він змусить вас покаятися і повернутися в стрій. Бо за кілька років нехтування сумлінням, ви зазнаєте катастрофи у своєму служінні. Катастрофа – означає лихо!
«…маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі». 1-е до Тимофія 1:19
Я спостерігав за служителями, які ігнорували своє сумління. Кінцем таких служителів ставало одне – катастрофа! Саме тому ви й повинні бути обережними до думок, які впускаєте у свій розум. Якщо ви дозволите певним думкам увійти, то вони призведуть до розвитку інших проблем. Важливо остерігатися говорити неправду, навіть якщо вона й незначна.
Нехай ваше сумління буде чистим! Нехай ваше серце коле тоді, коли ви неправі! Голос нашого сумління безпечно поведе нас стежками праведності. Я молюся, щоб ви жили життям, яке б приносило користь Божій справі.
Нехай Господь благословить вас у слідуванні за голосом Божим до успіху і перемоги! Прямуйте за Його голосом на вершину, бо такий Божий задум щодо нас.
