«…щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість». до Римлян 12:2[1]
Воля Божа може бути як досконалою, так і недосконалою. Недосконала воля Божа та, яка лише має вигляд істинної волі Божої, але насправді не є тим, чого хоче Бог.
Досконала воля Бога є повною, зрілою і довершеною Його волею. Недосконала ж воля Божа є тим, що Бог дозволяє робити людям, хоча Він призначив для їх життя зовсім інше.
Досконала воля Божа
- Досконала Божа воля – це те місце, де Бог дійсно хоче бачити вас. Бог задоволений вами, коли ви перебуваєте в Його досконалій волі, і реагує, коли згадується ваше ім’я.
- Перебуваючи в досконалій волі Божій, ви займаєте ту позицію, яка співпадає з первинним Божим задумом.
- Знаходячись у досконалій Божій волі, ви цілковито ототожнюєтеся з тією метою, задля якої Бог створив вас.
Недосконала Божа воля
- Бог дозволяє Своїм дітям увійти у Свою недосконалу волю через їх непослух та неприйняття Його первинного плану для їхнього життя.
- Якщо ви знаходитесь у недосконалій волі Божій, то насправді це означає, що Бог незадоволений вами. Він просто поступається вам і терпляче дає вам час для покаяння.
- Може навіть здаватися, що Бог прихильний до вас у той час, поки ви знаходитесь у недосконалій волі Його, але ви не повністю виконуєте своє служіння Господу та не здійснюєте первинного Божого задуму щодо вашого життя.
- Недосконала воля Божа – це те місце, де ви не маєте бути, і займаєтесь тим, чим не повинні займатися.
Перехід із досконалої волі Божої в недосконалу
На сторінках Біблії ви знайдете приклади того, як Бог дозволяв людям робити те, що вони хотіли, хоча це не було Його досконалою волею для них. У більшості випадках Божий народ перебував у непокорі та ненависті до досконалої Божої волі. Та замість того, щоб негайно звершити над ним Свій суд, Бог дозволяв Своєму народу зійти із правильного шляху та піти за недосконалою (невідповідною, недоречною, неприйнятною і недовершеною) волею, але згодом цей народ завжди отримував покарання за непокору!
У цій книзі ви довідаєтесь, як Бог дозволяє людям отримати царя, але використовує царів, аби покарати їх. Він допускає людям досягти процвітання, але потім посилає оману та убогість в їхні душі. Він дозволяє людям ставити ідолів, а потім знищує їх.
Він дозволяє пророку піти у своїх справах, але потім посилає ослицю, аби докорити йому.
Бог не суперечить сам Собі, коли дає дозвіл людям увійти в Його недосконалу волю. Такою є Його відповідь на непокору, впертість та неприйняття Його досконалої волі. Зрештою, люди отримують по заслузі, – спеціально призначене за такі вимоги покарання від Бога!
Дехто називає цю недосконалу волю – дозволеною волею Бога. У ній знаходяться багато служителів Євангелії. А деякі люди все своє життя проводять у просто дозволеній волі.
На перший погляд може здатися, що все гаразд із людьми, які перебувають у недосконалій волі Божій. Їхнє служіння процвітає, начебто Божа прихильність супроводжує все, що вони роблять. Але достаток та видимий успіх не означають, що Бог задоволений ними.
Більшість з нас обманюються видимою прихильністю, яку люди називають «благословенням».
Гроші та добробут ніколи не були ознакою того, що Бог задоволений нами. Диявол також дає гроші тим, хто служить йому. Сатана сказав Ісусу, що коли Той вклониться йому, то отримає весь світ.
Вам варто шукати Божої присутності та голосу Духа Святого, а не грошей чи інших матеріальних благ.
І коли ви зустрічаєтесь із служителем, то старайтеся спостерігати, чи він перебуває в присутності Божій. Перевіряйте, чи слухає він голос Господа і чи перебуває в Його слові.
Біблія переповнена прикладами, як Божі люди виходили із Його досконалої волі. Може здаватися, що Бог благословляє тих, хто перебуває в недосконалій волі Божій, але насправді Він незадоволений ними.
Давайте розглянемо деякі приклади людей, які рухались у недосконалій волі Божій.
1 Вимагаючи царя, Ізраїль опинився в недосконалій волі Божій
То не було бажанням Бога, щоб Ізраїль мав царя. Та Він дав народові те, чого вони бажали, однак сказав наодинці Самуїлові, що народ відмовився від Нього.
Встановлення царя не було частиною досконалої волі Божої, та все ж Бог дозволив цьому відбутись. Як бачимо, такий вибір не приніс добра дітям Ізраїля, і вони дуже страждали від своїх царів.
Якщо Бог і дозволяє дечому статися, – не варто обманювати самих себе. Справжня сутність Бога відкривається тим людям, які дійсно близькі з Ним.
Коли ми на людях, то найчастіше кажемо те, що є загальноприйнятим, але свою істинну сутність відкриваємо десь в іншому місці. Тож насправді важливо навчитися пізнавати те, що думає Бог і чого Він хоче в конкретних ситуаціях.
Господь був засмучений, коли дозволив Самуїлу обрати царя. Він знав: народ відступив від Нього. Він знав, що, посилаючись на синів Самуїла, насправді люди виправдовувались за відмову від Нього. Бог виконав їхнє бажання, але це не було Ізраїлю на користь. Тому остерігайтеся ситуацій, коли Бог лише дозволяє деяким обставинам відбутися у вашому житті, і які Йому можуть бути не до вподоби.
«І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами, та й сказали до нього: «Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів».
І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: «Настанови нам царя, щоб судив нас». І молився Самуїл до Господа.
І сказав Господь до Самуїла; “Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними». 1Самуїлова 8:4-7
2 Валаам вийшов із досконалої волі Божої через те, що продовжував просити слово для царя Моава
Господь дав чітко зрозуміти Валааму, що не хоче, аби той мав стосунки із Балаком, царем моавським. Однак, Валаам дуже хотів отримати гроші, запропоновані Балаком. Тому він тиснув на Господа, щоб отримати дозвіл говорити до царя. Зрештою, Господь дозволив йому і навіть дав пораду, як вести розмову. Сучасні християни подумали б, що то воля Божа. Наступне місце Писання показує нам, що Бог дозволяє людям робити те, що вони замислили, коли ті бунтують.
«І прийшов Бог до Валаама та й сказав: «Хто ці люди з тобою?» І сказав Валаам до Бога: «Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати: “Ось народ виходить з Єгипту, і закрив поверхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, може я потраплю воювати з ним, і вижену його». І сказав Бог до Валаама: «Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!»
І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: «Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами». І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: «Відмовив Валаам піти з нами».
А Балак знову послав вельмож, більше й поважніших від тих. І прибули вони до Валаама та й сказали йому: «Так сказав Балак, син Ціппорів: “Не стримуйся прийти до мене, бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю. І ходи ж, – прокляни мені народ той!»
І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: «Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику. А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені».
І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: «Якщо ці люди прийшли покликати тебе, устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш».
І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами. І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним». Числа 22:9-22
3 Діти Ізраїля вийшли з досконалої Божої волі, коли захотіли процвітання.
«Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його, і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували, і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу…» Псалми 105:13-15
Діти Ізраїлеві, як і сучасні християни, шукали збагачення. Як і в минулому, Господь допускає сьогодні процвітаючих проповідників, які використовують Слово Боже, щоб узаконити свій потяг до земних благ.
Постійний підкреслений акцент у проповідях на процвітання, разом із супроводжуючою її гламурністю, може здатися волею Божою. А присутність великої кількості людей на зібраннях і видимий успіх служінь створює враження, що Бог усім задоволений.
Ніби Бог задовольнив бажання ізраїльтян щодо процвітання, однак вони опинилися в недосконалій волі Божій, адже потім Він покарав їх за прагнення багатства. Покаранням стала убогість їхньої душі.
Бог не покарав би їх, якби вони поводилися правильно.
Бог хоче, щоб Його діти мали добробут, але щоб він приходив правильним шляхом і з правильних побуджень. Бог подарував ізраїльтянам процвітання, бо не проти добробуту. Сьогодні Він дає Своїй церкві процвітання, але воно часто супроводжується убогістю душі: духовною поверхневістю, хворобами, розлученнями, аморальністю і гомосексуалізмом. Давайте будемо обережними, коли щось вимагаємо від Бога, бо нам може не сподобатись те покарання, яке прийде згодом.
4 Ізраїльський народ увійшов у недосконалу волю Божу тоді, коли змусив Аарона встановити теля.
Ізраїльтяни зробили по-своєму, коли змусили Аарона встановити золоте теля, щоб поклонятися йому.
Щойно Аарон виготовив для них те теля, вони, напевно, подумали, що Бог заснував нову релігію, що включала в себе поклоніння ідолам. Ізраїльтяни тішилися, що отримали свою нову релігію, гадаючи, що Бог схвалив їхні дії, адже в цьому брав участь первосвященник Аарон.
Але вони були не в волі Божій, хоча, здавалося б, – це Божий чоловік повів їх. Зовсім небагато часу минуло, і вони пожали своє покарання за недосконалу волю Божу.
«І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: “Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, – ми не знаємо, що сталось йому”.
І сказав їм Аарон: «Поздіймайте золоті сережки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочок ваших, і поприносьте до мене». І ввесь народ поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позносили до Аарона.
І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: «Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!»» Вихід 32:1-4
«Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому, і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає, забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив, у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним… І сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!» Псалми 105:19-23
5 Надав та Авігу знаходились у недосконалій волі Божій, коли принесли жертву, яку Бог не просив.
Приносити Господу жертви – це добре. Саме це й зробили Надав та Авігу. Вони принесли жертву Богу, але Бог був незадоволений ними. Насправді саме через це вони й померли. Знову бачимо: люди роблять добру справу, але отримують натомість покарання, бо те, що вони роблять, не є досконалою волею Божою.
«І взяли Ааронові сини, Надав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був приносити їм. І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, і вони повмирали перед Господнім лицем». Левит 10:1,2
6 Отримавши нащадка від Аґар, Аврам опинився в недосконалій Божій волі.
У житті Аврама почалися різні проблеми, щойно в нього з’явилася дитина від Аґар. Бог не казав йому мати дітей від служниці, але Авраам хотів догодити дружині.
Бог дозволив йому злягти з Аґар і навіть благословив їхню дитину. Але справжня воля Господня була не такою. Бог пообіцяв Аврамові, що Він зробить його батьком багатьох народів через Сару.
«А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар. І сказала Сара Аврамові: “Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина”. І послухався Аврам голосу Сари». Буття 16:1,2
7 Ізраїльський народ вийшов із досконалої Божої волі, коли Бог дозволив сім’ям розлучатися.
Бог ніколи не планував для людей розлучення. Але Він, здавалося, дозволяв і навіть благословляв полігамні шлюби, про які ми читаємо в Старому Заповіт.
Багато людей вважають полігамні шлюби біблійними, бо патріархи перебували в них. Чому ж Бог мав неоднозначний погляд щодо повторного шлюбу та розлучення в Старому Заповіті?
Коли постало питання щодо розлучення, Ісус врегулював його раз і назавжди. Він відкрив досконалу волю Божу. Ісус показав нам, що насправді Бог не схвалює розлучення та повторного шлюбу.
У Старому Заповіті Бог, здавалося б, схвалив розлучення, але насправді то була Його відповідь на затверділість людських сердець.
Пам’ятайте, що в досконалій Божій волі ми живемо згідно з Його первинним задумом щодо нас. Він не планував розлучення. Бог допустив його через затверділість людських сердець. Може й здається, що Бог дозволяє деяким неправильним обставинам прийти в наше життя та служіння. Можливо, це відбувається тому, що наші серця стають затверділими?
«І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: «Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?» А Він відповів і сказав їм: «Що Мойсей заповів вам?» Вони ж відказали: «Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити».
Ісус же промовив до них: «То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь. Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх. Покине тому чоловік свого батька та матір, і стануть обоє вони одним тілом», – тим то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!»» Марка 10:2-9.
[1] Усі цитати з Писання наведені з українського перекладу Біблії І. Огієнка, якщо не зазначено інше.
