Я пишу цю книгу вам, жінки. Вона є посланням для кожної з вас. Жінки були створені не так, як чоловіки, і я вірю, що вони заслуговують на особливе послання.
Ісус звертався до жінок двома способами. Він називав їх або жінками, або дочками.
Між зверненням «дочка» та «жінка» існує різниця. Якби я був жінкою, то волів би, щоб Ісус назвав мене «дочкою». Я взагалі вважаю, що дочка більш сприйнятлива, більш відкрита та покірлива. На практиці, вплинути на дорослу жінку не так легко, як на доньку.
Гіркота життя
Багато хто з жінок відчуває гіркоту через досвід, який вони мали в житті. Вони стали черствими, непоблажливими та немилосердними. Той болісний життєвий досвід змив красу їх віри та довіри. «Ніколи не довіряй чоловікам», – кажуть вони самі собі. Я помітив, що багато жінок живуть на самоті. Вони є одиначками, які практично не мають друзів.
Подивіться, як Ісус розмовляв з жінкою із Самарії. Він намагався зробити так, щоб вона повірила в те, що він їй казав.
«Повір, жінок, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви»[1]. Івана 4:21
Зверніть увагу: Ісус говорив із жінкою, яку спіймали на перелюбі. Це була та сама жінка, яка мало не втратила своє життя через чоловіків, які не вміли прощати. Ісус же хотів, аби вона знову повірила в любов.
«Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?» А вона відказала: «Ніхто, Господи». І сказав Ісус: «Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більше не гріши!»» Івана 8:10,11
Також зауважте, як Ісус говорив із жінкою, яка страждала від сколіозу протягом вісімнадцяти років. Ця жінка багато через що пройшла. Вона відчувала гіркоту та біль упродовж довгого часу. Цій жінці необхідно було чудо. Зверніть увагу, як Ісус заговорив до неї в синагозі:
«…Жінко, – звільнена ти від недуги своєї». І Він руки на неї поклав, – і вона зараз випросталась, – і стала славити Бога!» Луки 13:12,13
[1] Усі цитати з Писання наведені з українського перекладу Біблії І. Огієнка, якщо не зазначено інше.
