Пікнік Давида

Часом видається, що тягар хворого у тілі і в дусі є нестерпним. Набагато простіше покинути його у пустелі самотності і байдужості. Або ж можна, натомість, вирішити задовольнити його потреби, нагодувати їжею і приділити йому увагу. І відкрити для себе, скількома речами ця людина може збагатити всю спільноту.

Достатньо лише не боятися зважитися на це.

Коржики з фігами

На третій день після того, як Давид і люди його пішли в Секелаг, амаликитяни напали з півдня на Секелаг і взяли Секелаг і спалили його вогнем, а жінок [і всіх], що були в ньому, від малого до великого, не умертвили, але повели в полон, і пішли своїм шляхом.

І запитав Давид Господа, говорячи: чи переслідувати мені це полчище, і чи наздожену їх? І сказано йому: переслідуй, наздоженеш і віднімеш. І пішов Давид сам і шістсот чоловік, які були з ним; і прийшли до потоку Восор і втомлені зупинилися там.

І знайшли єгиптянина в полі, і привели його до Давида, і дали йому хліба, і він їв, і напоїли його водою; і дали йому частину зв’язки смокв і дві зв’язки ізюму, і він їв і зміцнився, бо він не їв хліба і не пив води три дні і три ночі. І сказав йому Давид: чий ти і звідки ти? І сказав він: я – отрок єгиптянина, раб одного амаликитянина, і кинув мене господар мій, тому що вже три дні, як я занедужав; ми вдиралися в полуденну частину Керети і в область Іудину й у полуденну частину Халева, а Секелаг спалили вогнем. І сказав йому Давид: чи доведеш мене до цього полчища? І сказав він: поклянися мені Богом, що ти не умертвиш мене і не віддаси мене в руки господаря мого, і я доведу тебе до цього полчища. [Давид поклявся йому,] і він повів його; і ось, амаликитяни, розсипавшись по всій тій країні, їдять і п’ють і святкують з причини великої здобичі, яку вони взяли в землі Филистимській і в землі Юдейській. [І напав на них] і вражав їх Давид від сутінків до вечора другого дня, і ніхто з них не врятувався, крім чотирьохсот юнаків, які сіли на верблюдів і втекли. І відібрав Давид усе, що взяли амаликитяни, і обох дружин своїх відібрав Давид. І не пропало в них нічого, ні малого, ні великого, ні з синів, ні з дочок, ні зі здобичі, ні з усього, що амаликитяни взяли у них; все повернув Давид, і взяв Давид всю дрібну і велику худобу, і гнали її перед своєю худобою і говорили: це – здобич Давида. (ІСам. 30:1-2; 8-9; 11-20)

Складники:

  • 300 г. білого борошна
  • 100 мл. оливкової олії extra vergine
  • 50 г. меду
  • 200 г. сушених фіг
  • 100 г. мигдалю
  • 50 мл. теплої води

Замісити борошно з олією, теплою водою і медом. Тісто не повинно бути занадто твердим. Подрібнити сушені фіги і додати їх до тіста разом із мигдалем. Місити, доки фрукти рівномірно не розподіляться. Сформувати круглі коржі, товщиною не більше одного сантиметра, і випікати на середньому вогні, доки вони не почнуть набувати золотистого кольору.

Давид – цар і поет

Давид жив десь близько за 1000 р. до Христа. Він був другим царем Ізраїля. Походив із Вифлеему, вже з юності прославився перемогою над філістимлянським велетнем Голіяфом. Таким чином він входить до двору царя Саула, котрий із часом починає перебирати на себе пошану від народу й удостоюється любові дітей царя: дочка Саула Міхаль вийде заміж за Давида, а його первородний син Йонатан буде його вірним другом.

Коли Саул і Йонатан загинуть у битві, Давид стане царем і захопить Єрусалим, аби зробити його своєю столицею. Роками моменти радості чергуються з родинними драмами і дуже важкими провинами Давида. Його історію можна прочитати у двох книгах Самуїла; до того ж, перу Давида, поета і співця, належать оригінальні тексти деяких псалмів.

Важливість цього царя в історії Ізраїля є такою, що Месію, якого так довго очікували, називають Сином Давида.

Смуток, та легковажність при дворі Саула

Про нелегкі і хиткі стосунки між Саулом і Давидом, описані в кількох епізодах, розповідає і перша книга Самуїла. Юного вихідця з Вифлеему запрошено до двору Саула, оскільки його товариство приємне Саулові і зцілює його від того типу депресії, що часто його переповнює. Одного дня, однак, стається так, що власне, коли юнак грав для нього на гуслях, Саул мав приступ гніву: він хапає списа і ледве не вбиває Давида. Після цього випадку Давид надає перевагу далекій втечі з деякими своїми вірними друзями, очікуючи, що ситуація зміниться. Саул, з його контрастністю у почуттях і діях, видається дивним, ніби розділеним у собі. Але власне з цієї причини він володіє певною привабливістю і виглядає як один із наймодерніших персонажів Старого Завіту.

Булгур у салаті

Складники:

  • 250 г. булгуру грубого помелу
  • 100 г. твердого коров’ячого сиру
  • 100 г. оливок
  • 4 великих листки салату
  • 50 г. мигдалю
  • 3 зубці часнику
  • 4 столові ложки олії extra vergine
  • 2 столові ложки оцту
  • сіль

Незважаючи на те, що Давид був завойовником Єрусалиму, він провів добру частину свого життя у битвах і довгих переходах. У 1Сам. 17:17, 1Сам. 25 і 2Сам. 17:28-29 подаються різні списки постачання продуктів, які використовували для забезпечення в походах Давида для його війська і двору. Часом провізія закінчувалася і доходило до того, що Давид зі своїми поплічниками роздобували навіть «священні хліби» з храму (1Сам. 21:2-11). Неодмінним атрибутом було підсмажене зерно, щось на зразок античного попкорну, який отримували шляхом смаження зерна на розпеченому камінні. У запропонованому рецепті, натомість, радять застосувати булгур – подрібнене зерно пшениці, зварене на парі і потім висушене. Його тепер легко знайти в супермаркетах.


Варити булгур у злегка підсоленій воді, дотримуючись інструкції, що на упаковці. Тим часом порізати кубиками сир, дуже дрібно покришити часник і подрібнити оливки. Змішати булгур, мигдаль і приправити олією, сіллю і оцтом. Подавати на стіл холодним, у листі салату.

Хрусти ганьби

У 2 Сам. 13 розповідається про жахливу історію насилля, яке вчинив Амнон, син Давида, щодо його зведеної сестри Тамари. Оскільки Амнон і Тамара обоє були дітьми Давида, цей учинок Амнона описаний як зґвалтування, але також і як кровозмішення, тому він подвійною мірою заслуговує на осуд.

У центрі цього неприємного випадку – хрусти, які приготувала Тамара. Вони дуже прості в приготуванні й можуть дуже добре доповнювати ковбасні вироби чи сир.

Складники:

  • 250 г борошна
  • 125 г. теплої води
  • 2 столові ложки оливкової олії extra vergine
  • пучка солі
  • олія для смаження

Замісити муку з водою, сіллю і оливковою олією до отримання еластичного та однорідного тіста. Накрити його рушником і поставити в теплому місці на 30 хвилин. Розкачати тісто завтовшки приблизно 2-3 міліметри, потім порізати його на ромбики зі стороною приблизно 8 сантиметрів. Смажити хрусти у великій кількості олії, кілька разів перевертаючи, доки вони набудуть рум’яного кольору. Виймати на паперові серветки, щоб вироби не ввібрали олію.

Подавати на стіл гарячими. У кого обмаль часу – можна придбати трохи готового тіста для хліба або піци.

Нещасний батько?

Давид матиме проблеми не лише з Амноном і Тамарою, але також з іншим своїм сином – Авесаломом, красивим, розумним, амбіційним. Авесалом вбиває Амнона, аби помститися за Тамару. Після періоду вигнання йому знову дозволено повернутися до батьківського двору, але Авесалом не задовольняється своїм положенням при дворі і йому не терпиться замінити свого батька на троні, дочекавшись його природної смерті. Таким чином він стає головною дійовою особою державного перевороту, спрямованого проти Давида. У результаті цього Давидові доводиться втікати з Єрусалиму і збирати війська для того, аби протистояти синові (див. 2Сам. 15-18). У вирішальній битві Авесалома вбивають, але батько не радіє. Він плаче і впадає у відчай (див. 2Сам. 19). Син, навіть якщо він важко помиляється, навіть якщо він брутально бунтує, завжди залишається сином.

Попередній запис

Ангельська вечеря

Аби побачити, як земля «сходить до неба», треба допустити, що ми не є самодостатніми, а повинні ділитися тим, що є ... Читати далі

Наступний запис

Велич Соломона

Якщо закликати до миру, то цей заклик повинен стосуватися всіх, і всі повинні з нього користати. Мир для кількох є ... Читати далі