Не секрет, що багато людей нарікають на несправедливість, що коїться у світі, і зокрема в Україні. Дехто, мало або взагалі не знайомий з Біблією, з цього приводу висуває претензії Богу Живому, навіть часом сумніваючись, що Він взагалі є, якщо терпить стільки беззаконня, що коїться у світі. Що можна сказати з цього приводу? Насправді багато… і нічого. Багато – бо кожен випадок беззаконня, що коївся і коїться у світі, і який допускає Господь, має якусь, зазвичай невідому до пори, до часу мету, а нічого – бо переважну більшість людей, які обурені світовим беззаконням, жодні біблійні аргументи мало в чому переконають. Але вже якщо розпочали цю болючу для багатьох тему, то варто з цього приводу висунути кілька тез. Звісно, які ґрунтуються на Біблії.
Отже, «не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6:7), – часто люди обурюються, коли несправедливість зачіпає особисто їх чи їх близьких, в інших випадках їх це мало хвилює. Навіть тоді, коли вони самі вчиняють несправедливо з іншими людьми або ж коли не хочуть запобігати чиненню несправедливості оточуючими, тим самим стаючи співучасниками несправедливості. Звісно, не в людських, а в Божих очах: «Хто знає, як добро робити, і не робить, тому гріх» (Як. 4:17), – з усіма небажаними наслідками. Так що перш, ніж у черговий раз скаржитися на несправедливість, краще обміркувати: чи не були ми самі причиною подібної несправедливості? А якщо так, тоді навіщо скаржитися?
А що робити в тих випадках, коли нашої провини немає? Адже таке теж часто трапляється в житті. – Тут нам дуже може допомогти наступний біблійний епізод, що розповідає про Христове розп’яття: «Один з розіп’ятих злочинців хулив Його (Христа), говорячи: якщо Ти Христос, спаси Себе і нас. Озвався і другий, і докоряв тому, і казав: чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений? І ми засуджені справедливо, бо достойне за діла наші одержали; а Він нічого лихого не вчинив. І сказав Ісусові: пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє! І сказав йому Ісус: істинно кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю» (Лк. 23:39-43).
Христос був абсолютно безгрішним, але Бог-Отець допустив, щоб Він все ж таки постраждав заради благої мети: спасіння грішного людства. Через те, якщо стосовно нас чи наших близьких коїться явна несправедливість, беззаконня і ми не бачимо в цьому нашої провини, ми повинні вірити, що це Господь допускає заради якоїсь благої, поки, можливо, не відомої для нас мети. Таке налаштування допоможе легше переносити всі поневіряння і беззаконня, що випадають на нашу долю (див. 1Кор. 10:13), а також за прикладом другого, більш розумного розбійника потрапити до Небесних осель, щоб на своєму досвіді пересвідчитися в істинності біблійних слів: «Ось, скинія Бога з людьми, і Він буде жити з ними; вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде Богом їхнім. І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло» (Одкр. 21:3,4).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Несправедливість: що робити?