Щороку в ці дні звучать особливо багато поздоровлень. Прийнято вважати, що Пасха є головним святом у нашій країні. Поздоровлення звучать усюди – на вулиці, на роботі, у сім’ї. За день ми декілька десятків разів вимовляємо ці звичні слова: «Христос воскрес!» Чи, почувши таке поздоровлення на свою адресу, кажемо у відповідь: «Воістину воскрес!»
Іноді ці слова звучать напрочуд безглуздо, немов якийсь пароль і відгук з кінофільму про шпигунів. Дійсно, дуже дивно звучить констатація факту про те, що Ісус Христос воскрес, з вуст людини, яка абсолютно в це не вірить. Мабуть, ще безглуздіше, коли людина, яка почула на свою адресу це поздоровлення і не вірить тому, що їй сказали, навіщось підтверджує достовірність почутого, вимовляючи: «Воістину воскрес!»
Звістка про воскресіння завжди була каменем спотикання для багатьох. З перших віків християнства люди цілком благодушно слухали оповідання про Ісуса, поки мова не заходила про Воскресіння з мертвих. Коли Апостол Павло проповідував в Афінах, люди охоче слухали його, але до певного моменту. «Почувши про воскресіння мертвих, одні глузували, а інші говорили: “Про це послухаємо тебе іншим часом”» (Діян. 17:32).
Згодом саме ця подія в Євангелії понад усе піддавалася нападкам. Так, у відомого письменника Е. Ренана дуже добре описано багато подій з життя Ісуса. Живописно представлена природа Палестини, яскраво зображені персонажі. Та і Ісус у нього – якийсь приємний, хоч і не дуже освічений провінціал. Але от книга його закінчується смертю, а не воскресінням.
І сьогодні багато хто охоче слухає про Ісуса Христа. Люди із задоволенням цитують слова з Нагірної проповіді, захоплюються Його мученицькою смертю, із задоволенням відвідують церкву і не мають нічого проти етичних заповідей Христових. Проте, щойно мова заходить про воскресіння, немов виникає якийсь бар’єр.
Сам Ісус у розмові з Марфою ототожнював Себе з воскресінням: «Я є воскресіння і життя» (Ін. 11:25). Ісус Христос не лише помер за нас, Він за нас і воскрес. Віра в одне без віри в друге безглузда.
У ці дні ми почуємо багато разів ці прекрасні слова поздоровлення – «Христос воскрес!» І я б дуже хотів, щоб відповідали ми не через те, що так прийнято, не через те, що не хочемо образити когось, а через те, що ми дійсно віримо, що Він воістину воскрес!
