«Відхилитися» – старозавітне слово, і воно застосовувалося до частих випадків хитань і відступу Ізраїлю від Бога. У Новому Завіті є рівнозначний термін, і апостоли Павло, Іоанн та інші попереджали і серйозно напучували вірних відносно цього небезпечного стану. Перш ніж ми продовжимо цю тему, слід заявити, що ухилення зустрічається в нашому житті набагато частіше, ніж нам здається, і будь-хто з нас у будь-який момент може оступитися і відхилитися від правильного шляху і спілкування.
1) Щоб не відхилитися, ми маємо постійно бути убогими духом. Будь-яке відхилення і сковзання в бік самодостатності небезпечне навіть тоді, коли зовні наше служіння може процвітати. «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать». Без постійних потоків очищаючої крові Ісуса, як і без першого обмивання, ми стаємо духовними гордівниками і самовпевненими людьми. Наш Небесний Отець часто посилає нам скорботу або гоніння, щоб гамувати наші серця. Св. Павло пам’ятає страшні нападки, у результаті яких він потрапляв «в безвихідні обставини», небезпечні для життя, але, додає він, усе це відбувалося, щоб ми не думали «про себе більше, ніж треба думати».
2) Щоб зберегти себе від ухилення, ми маємо постійно бути сповненими Святим Духом. Тільки Він може зберегти в нас палаючий вогонь небесної любові. Тільки Він може зберігати перед нашими очима реальний образ розіп’ятого Спасителя. Тільки Він може зберегти відродженим приховане усередині нас життя. Тільки Його водійство може допомогти нам обійти розставлені пастки. Тільки Він зможе відродити, коли в нас виникне бажання відхилитися або відступити убік. Без Нього ми стаємо сухими і безформними формалістами і самодостатніми трудівниками, які живуть минулими одкровеннями і покладаються на минулий досвід.
3) Щоб зберегти себе від ухилення, ми повинні насичуватися Божим Словом. Повторюємо – «насичуватися і наповнюватися повною мірою», на відміну від звичайного «читання» Божого Слова. Давайте пам’ятати, що християнство – це живий організм, і будь-який «народжений згори» християнин має дорогоцінну іскру життя, і цей новонароджений організм, як і усі інші живі організми, треба годувати, захищати, розвивати і підтримувати в ньому високий життєвий тонус. Ось чому ми ніколи не зможемо покладатися на свій минулий досвід і залишатися при цьому незаплямованими: Ми повинні мати свіже наповнення Святим Духом сьогодні, інакше наше життя зачахне. Інакше, у кращому разі, ми будемо хворими християнами, і в нас можуть тільки іноді спалахувати іскорки Божої енергії. Ми повинні живити свій дух небесною їжею, інакше ми захворіємо і помремо.
4) Щоб зберегти себе від ухилення, ми повинні постійно не спати. «Пильнуйте й моліться», – постійно напучував Христос і далі «сказав також їм і притчу про те, як треба завжди молитися і не занепадати духом». Церква, яка сьогодні відхилилася або ухиляється, губиться перед натиском матеріалізму, модернізму і вседозволеності, що досягла жахливих розмірів. Вона заповнена людьми, які відхилилися і давно покинули свої молитовні кімнати. Читач, обери самоту з Богом, щоб тобі не відхилитися від Нього. Обери самозречення і контроль над своєю плоттю, напружене і активне життя, щоб тобі не відхилитися. Обери життя, і нехай тебе не розуміють, або розуміють неправильно і навіть зводять наклеп, але довірся Богові, щоб тобі не відхилитися. «Пильнуй і зміцнюй інше близьке до смерти», – як сказано в Книзі «Одкровення».
Дяка Богові, наш шлях – не шлях мороку і жахів. Це – славний марш. Якщо ви почали ухилятися, ця славна реальність може повернутися до вас, якщо ви упокорено шукатимете Божого лиця і наново набуватимете своєї благословенної і безцінної спадщини, – внутрішнє життя з Богом. Якщо ваше розуміння раніше було чіткіше, ваша віра міцніша, а перспективи яскравіші, значить, ви ухиляєтеся. Не шукайте собі виправдань. Зверніться з упокореним серцем, і Бог зцілить вас від всякої неправди.
