- «А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес». 2Коринтян 5:15
Багато хто стверджує, що Христос помер лише для того, щоб прославити Христа, тобто Себе Самого. Абсурдність цього ствердження пояснюється в 2 посланні до Коринтян 5:15, де сказано, що Христос помер за нас, щоб ми могли жити для Нього. Інакше кажучи, Він помер за нас, щоб ми могли багато чого досягти для Нього. Нерозумно стверджувати, що Христос помер за Христа.
І це правда. Це не гра слів. Сутність гріха в тому, що ми не віддали належної слави Богові, а отже належної слави Його прославленому Сину (Римлян 3:23). Але Христос помер, щоб понести і цей гріх, і звільнити нас від нього. Тому Він помер, щоб понести ганьбу, яку ми звалили на Нього своїми гріхами. Він помер, щоб змінити це. Можна сказати, що Христос помер заради Своєї слави.
Причина, чому це непокоїть людей, полягає в тому, що це звучить дещо марнославно. Це не виглядає вчинком, керованим любов’ю. І тому перетворює страждання Христа на дещо зовсім протилежне до того, що Біблія називає найвищим вчинком любові. А фактично це і те, і інше. Христова смерть заради Його власної слави і Його смерть, щоб показати Свою любов, є не лише правдивим, що одне, що інше; і те, і інше – це одне і те ж.
Христос унікальний. Ніхто інший не міг вчинити так і назвати це любов’ю. Христос є єдиною людиною у світі, яка є одночасно Богом, а отже нескінченно цінна. Він нескінченно прекрасний в усіх Своїх моральних досконалих якостях. Він нескінченно мудрий, справедливий, благий, і сильний. «Він був сяєвом слави та образом істоти Його» (Євреїв 1:3). Бачити Його і знати Його – це приносить більше задоволення, ніж мати все, що може запропонувати світ.
Ось, що кажуть ті, що знали Його найкраще:
- «Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав. Тож усе я вважаю за втрату ради переважного пізнання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа» (Филип’ян 3:7-8).
«Христос помер, щоб ми могли жити для Нього» не означає, «щоб ми допомагали Йому». «Він [Бог] не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу» (Дії 17:25). Так само Христос: «Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити» (Марка 10:45). Христос помер не за те, щоб ми щось робили для Нього, а щоб ми могли бачити і насолоджуватися Ним, як нескінченно цінним. Він помер, щоб відлучити нас від отруйних насолод і привабити нас задоволенням Його красою. У такий спосіб ми любимі, а Він отримує пошану. І ці дві цілі не конкурують. Вони одне.
Ісус сказав Своїм учням, що Він має піти, щоб послати Святого Духа, Утішителя (Івана 16:7). Потім Він пояснив їм, що зробить Утішитель, коли прийде: «Він прославить Мене» (Івана 16:14). Христос помер і воскрес, щоб ми бачили і звеличили Його. А це найбільша справа у світі. Це любов. Молитва найбільшої лобові, яка коли-небудь злітала з вуст Ісуса, була наступна: «Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою» (Івана 17:24). За це вмирав Христос. І в цьому любов – постраждати, щоб дати нам вічну насолоду, а точніше, Самого Себе.
