У хорошому творі найкраще автором зберігається на самий кінець. Робиться це зазвичай для того, щоб споживач твору не полишав його прочитання чи перегляду (прослуховування). Не оминуло це правило і Біблії, от лише найцікавіше в ній Бог зберіг не задля сенсації чи щоб читачі не полишали читати її, а через любов до грішного люду. Так само, як любляча мати найсмачніше для любих діток приберігає на десерт. Таким от «десертом» для багатьох вірних є заключні розділи останньої біблійної книги, Книги Одкровення Іоанна Богослова.
Ми не збираємося детально розбирати ці заключні розділи, бо цій благословенній праці присвячено багато чудових творів натхнених Богом авторів, а хочемо привернути вашу увагу лише на два вірша, які містяться в 22-му, останньому розділі Книги Одкровення. От вони:
«Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто! А поза ним будуть пси, і чарівники, і розпусники, і душогуби, і ідоляни, і кожен, хто любить та чинить неправду» (в. 14,15). – Загалом тут перед нами постає протиставлення тих, хто потрапить до Небесного Єрусалиму до тих, хто залишиться навічно поза його брамами. А тепер давайте поглянемо в грецький оригінал для того, щоб краще зрозуміти про кого саме, про які категорії людей, що не потрапили до Божого міста, йде мова. Грецькою мовою вірш виглядає наступним чином:
| ἔξω | οἱ κύνες | καὶ οἱ φάρμακοι | καὶ οἱ πόρνοι | καὶ οἱ φονεῖς |
| Поза ним | пси | чарівники, | і розпусники, | і душогуби, |
| καὶ οἱ εἰδωλολάτραι | καὶ πᾶς | φιλῶν | καὶ ποιῶν | ψεῦδος |
| і ідоляни, | і кожен, | хто любить | та чинить | неправду |
Отже, нас цікавить ширше значення тих слів, що дають опис цих людей:
| κύνες | пес, собака; у переносному значенні – безсоромна людина із нечистими думками; |
| φάρμακοι | чарівник, чародій, чаклун; |
| πόρνοι | блудник, перелюбник, розпусник; |
| φονεῖς | вбивці, між іншим, це слово в Біблії зустрічається лише тричі: власне в Книзі Одкровення та в Мф. 22:7 і Діян. 7:52 |
| εἰδωλολάτραι | Ідолослужитель, ідолопоклонник – це слово теж зустрічається в Біблії тричі: у Книзі Одкровення та в Першому посланні до коринтян ап. Павла (6:9 і 10:7) |
«…і кожен, хто любить та чинить неправду» – у грецькому оригіналі означає дослівно, що представлено в перекладі проф. Івана Огієнка, так що немає великого сенсу дослівно розбирати тут кожне слово. І що ми отримуємо в підсумку? – Жодних іносказань і прихованих сенсів, все стовідсотково в перекладі відповідає оригіналу.
Тоді виникає питання: навіщо детально розбирати вірш, якщо в ньому і без детального розбору все і так зрозуміло? – Те саме можна сказати і про 99% Біблії, проте багато людей або не хочуть це визнавати або починають чіплятися до 1% ніби незрозумілих речей (які насправді пояснюються паралельними місцями Біблії), щоб відкинути все написане в ній. Або ж, як варіант, починають вишукувати в Біблії якийсь таємний сенс, пропускаючи повз увагу цілком доступні і не менш важливі речі, як наприклад, що Бог прирівнює ідолослужителів, а під цю категорію підпадає будь-хто, хто не поклоняється «в дусі та в правді» (Ів. 4:23) Богу Живому, до вбивць, розпусників, перелюбників, колдунів та безсоромних людей. Зважаючи на це, краще подумати над тим, чи дійсно я поклоняюся Богу «в дусі та в правді», ніж перейматися вигаданим таємним сенсом Біблії чи пошуком на її сторінках усіляких різночитань.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Про таємний сенс Біблії