У наш час психіка багатьох українців перебуває у вкрай нестабільному стані (і це ще м’яко сказано!), який можна описати наступною притчею:
«Одного разу маленька синичка, сидячи на засніженій гілці дерева, запитала в дикого голуба:
– Скажи мені, скільки важить одна сніжинка?
– Майже нічого, – відповів він їй.
– Тоді я хочу розповісти тобі дуже цікаву історію, – вела далі синичка. – Одного разу я сиділа на ялиновій гілці, й почався снігопад. Це ще не була завірюха, й легкі сніжинки спокійно лягали на дерева. Оскільки в мене не було інших занять, то я розпочала рахувати сніжинки, що опускалися на мою гілку. І ось впало 3.751.952 сніжинки. Коли ж легенько і тихенько впала 3.751.953-тя сніжинка, таке собі майже нічого, як ти з цього приводу висловився, – гілка зламалася…»
Загалом сенс притчі полягає в значущості наших слів: словом можна зцілити і словом можна буквально вбити… Але нині цю притчу можна якраз використати як наочну ілюстрацію стану психіки багатьох наших співвітчизників. За останні як мінімум чотири роки (не забуваймо «ковідні часи») психіка багатьох українців зазнала чималого тиску, і тиск цей, на превеликий жаль, не знижується… Через те багато кого може буквально зламати якийсь малий побутовий негаразд, якась дрібниця, звісно, у порівнянні з тим величезним тиском, що випав на долю більшості з нас. Ця дрібниця може стати тією самою останньою сніжинкою, що розчавить людину, завадить їй далі триматися і терпіти…
Зважайте на це і дбайте про себе, своїх близьких і про тих людей, яким пощастило бути поруч з вами. А щоб це сталося, щоб оточуючі люди цінували вашу присутність, раділи вам і благословляли вас (можливо і таке), любіть Бога, любіть Його в особі своїх ближніх, і таким чином полюбите самих себе. Полюбите любов’ю, якої «ніхто не відбере від вас» (Ін. 16:22), і ця любов стане найкращим антидепресантом і допоможе досягти вічних небесних обителей, де «витре Бог усяку сльозу з очей» наших (Одкр. 21:4).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Найкращий антидепресант