Біблія запевняє нас, що «ідол у світі ніщо і що немає іншого Бога, крім Єдиного. Бо хоч і є так звані боги, чи на небі, чи на землі, – так як є багато богів і господарів багато, – але в нас один Бог Отець, від Якого все, і ми для Нього, і один Господь Ісус Христос, через Якого все, і ми через Нього» (1Кор. 8:4-6). Проте світ не хоче сприймати цієї біблійної істини, через те починає шукати… саме так, ідолів, таких собі ручних божків, яким легко поклонятися і керувати… щоб потім вони почали керувати людьми. До цих рукотворних ідолів варто віднести і усілякі забобони, адже їх створюють для задоволення власних потреб: виступати своєрідним захистом від малозрозумілих речей або ж виправданням власних негараздів. Як, наприклад, день не вдався (справа не вийшла) не через те, що належним чином не підготувався, а через те, що чорна кішка дорога перебігла, тобто винний не я, а кішка.
Але недаремно про небезпеку поклоніння ідолам попереджає Біблія, адже ідоли відвертають людей від поклоніння Живому Богу, а також впливають на їх поведінку та сприйняття світу цього. Знову ж таки приклад з чорною кішкою: кішка дорогу перебігла – значить неодмінно щось має статися погане, і це обов’язково станеться, адже віра – дуже дієва річ (див. Мф. 9:29). Навіть якщо це віра в забобони.
Зробивши невеликий вступ, варто з’ясувати причини деяких забобонів, щоб показати взагалі їх безглуздість навіть не з духовного, а світського погляду. А допоможе нам наступна стаття:
Розбите дзеркало, чорний кіт і розсипана сіль: звідки з’явилися найпоширеніші забобони
Надприродне лишається глибоко вкоріненим у нашій уяві, а певні страхи чи ірраціональні переконання – так звані забобони – все ще впливають на нас, іноді навіть не усвідомлюючи цього. Стійке існування забобонів можна частково пояснити тим, що останні можуть, як це не парадоксально, являти собою форму захисту. Фактично, це дає нам ілюзію контролю, пропонуючи просту відповідь на почуття безпорадності, яке ми іноді відчуваємо. Начебто, встановивши причинно-наслідковий зв’язок, непередбачуване стає більш передбачуваним, а отже, менш страшним.
Але які забобони найпоширеніші?
Число 13
13 – вельми символічне число із суперечливим значенням. Каталізатор удачі або провісник нещастя, його трактування варіюється залежно від обставин і людей. Якщо п’ятниця 13-те – улюблений день любителів лотереї, то знайдуться ті, хто вжахнеться при думці про те, щоб сісти за стіл з 12 іншими гостями, а для декого це справжня фобія, яка має навіть назву (походить від грецької мови): трискайдекафобія, буквально, страх перед числом 13.
Жахлива репутація, якою продовжує користуватися число 13, має безліч пояснень. По-перше, його можна розглядати як джерело дисбалансу, оскільки воно йде після числа 12, що символізує досконалу реалізацію: у році дванадцять місяців, що відповідають дванадцяти сузір’ям зодіаку; день складається з дванадцяти годин, і ніч має таке ж число. Таким чином, 13-те число знаменує фатальний спад у бік хаосу.
Сьогодні сліди цього марновірства видно практично всюди. У деяких будівлях немає тринадцятого поверху, а є поверх “12В”. У багатьох аеропортах ви будете марно шукати вихід на посадку під номером 13, у той час як у багатьох готелях за номером 12 одразу йде 14. Утім, в Японії таку саму погану репутацію має число 4, вимова якого схожа зі словом “смерть”.
Чорна кішка
Скажемо відразу, нічого зловісного в чорних котах немає. Це просто колір їхньої шерсті. Стародавні єгиптяни, відомі любителі кішок, шанували їх особливим чином, бо вони пов’язували їхній колір із кольором мулу, який, відклавшись під час розливів Нілу, робив ґрунт родючим.
На жаль, з часів Середньовіччя чорних кішок демонізували, представивши їх як супутників і реінкарнацію відьом. Чорних кішок і котів винищували, і призвело це до збільшення популяції щурів, а це призвело до епідемії чуми.
Відтоді й повелося, що чорні коти нібито приносять нещастя, особливо, якщо перебігають дорогу. Однак тут існує деяка неясність. Згідно з британською традицією, якщо чорна кішка наближається до когось, вона приносить удачу, але якщо вона йде, вона забирає її з собою. У Німеччині є ті, хто вважає, що чорні кішки приносять невдачу, якщо переходять дорогу справа наліво, але є доброю ознакою, якщо, навпаки, переходять дорогу зліва направо. Шотландське повір’я навіть говорить, що якщо ґанком будинку пройде чорна кішка, господар будинку процвітатиме.
Розбите дзеркало
Дзеркало – предмет, який завжди асоціювався з надприродним. Оскільки воно відображає наш образ навпаки, вважається, що воно здатне показати справжню сутність людини, її душу або є дверима в інший вимір. Ці теми часто експлуатуються в літературі та кіно.
Але чому широко поширена думка, що розбиття дзеркала приносить нещастя? Це марновірство, здається, має щонайменше два пояснення. Найпростіше пов’язане з відбивною природою дзеркала: якщо чиєсь віддзеркалене зображення знищене, можна піддатися спокусі повірити, що фізична людина також постраждає (є такий самий міф, пов’язаний із портретами та фото).
У Європі поширене повір’я, згідно з яким під час поминок дух померлої людини залишається ув’язненим у склі дзеркала: розбивання останнього призводить до звільнення духу. Тож після смерті людини дзеркала в її будинку завішують. Щодо того факту, що невдача, спричинена розбитим дзеркалом, триває сім років, то це повір’я, схоже, сягає давніх римлян. Вони були переконані, що душа й тіло відроджуються кожні сім років, отже, розбите дзеркало начебто визволяє дух, який не спочиває саме протягом цього терміну до наступного переродження.
А найпрозаїчнішою причиною вважати розбите дзеркало поганою прикметою є його ціна. Колись цей аксесуар дуже дорого коштував. І його берегли від пошкоджень.
Розсипана сіль
Сім років негараздів обіцяють і тим, хто розсипле сіль. Це переконання має доволі матеріалістичне пояснення. Воно сягає тих часів, коли сіль була надзвичайно цінним товаром. Звідси й уявлення про те, що втрата солі обіцяє нещастя.
Тепер, коли сіль подешевшала, її можна розсипати. (джерело)
На останок хотілося зі свого боку згадати ще один забобон, що був поширеним за срср: у ті часи віруючих людей було прийнято вважати мракобісами, тобто недалекими, не сповна розуму людьми. Вважали це, між іншим, люди, які начебто вірили, що пішли від мавп, які у свою чергу перетворилися з риб, яким чогось надумалося вилізти з океану. Звучить щойно написане смішно, але багато хто продовжує вірити в це, як і в багато інших безглуздів забобонів.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Безглузді забобони