Цей цикл лекцій призначений в основному для студентів і учителів Слова Божого. Слід зазначити, що дуже часто ми чуємо скарги з боку людей глибоко обурених з приводу викладеного в цих лекціях матеріалу. Але ми повинні пам’ятати, що ці люди не є студентами, які вивчають Біблію, або учителями слова Божого. Цей цикл лекцій представляє невелику групу людей, які вірять у те, що Біблія – Слово Боже, і що їм довірено навчити інших людей і самостійно вивчити Біблію для того, щоб «представити себе Богові достойним, працівником бездоганним, який вірно подає слово істини» (2Тим. 2:15). Тому в цих лекціях з теології ви можете прочитати щось, що шокує вас, але хочу зауважити, якщо ви і належите до більшості натовпу, то вам слід мати трохи більше терпимості і бути більш далекоглядним, ніж інші і пам’ятати, що віруючі в Біблію проповідники і учителі Слова Божого складають меншість у сучасному світі. Я не сказав, що до цієї меншості належать ті, хто заявляє про свою віру, я мав на увазі тільки тих, хто дійсно вірить.
У сучасному світі існують чудові професії, які абсолютно нічого не означають. Але ці лекції з теології призначені для людей, які вірять у те, що Біблія – це Слово Боже, і які присвятили себе не лише особистому вивченню Писання, але і навчанню Слову Божому інших людей. У сучасному світі про Біблію говорять багато, але незважаючи на це, біблійне неуцтво досягло кричущих розмірів. Я можу включити радіо і знайти, принаймні, двадцять різних радіопередач, які вважаються присвяченими вивченню Біблії, проте, увесь час цих передач зайнятий в основному джазом, рок-музикою, оголошеннями і закликами до грошових пожертв. Це не вивчення Біблії, бо вивчення Біблії – це не вихід до ефіру із словами: «О, слава Богу, які дивовижні відчуття ми переживаємо. Це так хвилює. Ми веселимося, поклоняючись Господу, і ми сподіваємося, що ви усі хороші і прекрасні люди…» Це не вивчення Біблії, це політична гра, що не має нічого спільного з вивченням Біблії. Тому цей цикл лекцій з теології призначений для тих, хто зацікавлений у вивченні і пізнанні Слова Божого, а також для тих, кому довірене навчання інших людей.
Ця лекція присвячена вірі, дуже важливому питанню, яке було багато разів до нудоти обговорюване різними групами вірних, з єдиною метою – змусити вас дати їм гроші. Віра – фундаментальне питання християнського віровчення і поведінки: вірою ми спасенні і утримуємося силою Божою до спасіння, вірою ми повинні керуватися на своєму шляху, не покладаючись на власне розуміння (Еф. 2:8). У своїх діяннях Даниїл продемонстрував відважну віру (Дан. 6). У Старому Завіті віра грає таку важливу роль, що в посланні до Євреїв, у розділі 11, поданий цілий список Старозавітних святих і сказано, що вірою вони зробили багато що.
Віра – ця довіра Богові, яка веде нас до віри в Його Слово, Біблію. Проте ваша віра може бути невірно зорієнтована. Деякі люди знають про факти спасіння без віри в ці факти. В інших людей є віра в спасіння без почуттів. А в третьої групи людей є почуття без віри. Відомі люди, які переживають почуття без віри у факти. Але Біблія має справу і з фактами, і з вірою, і з почуттями. Віра – це не факт. Якщо ваша віра спрямована на те, що не є фактами, то ви обдурені сатаною.
Просто віра у ваші почуття або у вірування, або в надію – також від сатани. Віра має бути орієнтована на факти. А фактом є те, що Христос помер за ваші гріхи, був похований і знову воскрес на третій день, відповідно до Писання. Це факт, незалежно від того, вірите ви в нього чи ні. Річ у тім, що це так і є. Простіше кажучи, якщо ви вірите в Ісуса Христа як свого Спасителя, ви будете в безпеці, знаєте ви про це чи ні. Це почуття.
Сучасний вірний завжди плутає віру, факти і почуття, тому дуже часто він направляє свою віру на те, що не є фактами. Наприклад, його віра може бути спрямована на те, що: «Ісус Христос учора й сьогодні і навіки Той же» (Євр. 13:8), тоді як уривок, в якому з’являються ці слова, не має відношення до зцілення в межах 35 віршів до і після цих слів. Це і є віра з невірною орієнтацією. Іноді вірним керують почуття, тоді як він гадає, що це віра, але це лише почуття, що щось має статися, а воно не відбувається і т. ін. Іноді він просто має справу з голими фактами.
Наприклад, фактом є те, якщо ви визнаєте Ісуса Христа своїм Спасителем, то ви набуваєте народження згори, життя вічне і перебуваєте в Христі. Проте, якщо ваша віра має хибну орієнтацію, то ви можете вірити в те, що ви приходите до Христа, а потім відпадаєте від Нього, знову народжуєтеся згори, а потім повертаєтеся в початковий стан – і так без кінця. Тому люди, яких ми називаємо «ненормальні християни», це ті, хто страждає неврозами і психічними розладами відносно християнства і не здатні відрізнити факт, віру і почуття.
Факти записані в Біблії. А віра полягає в довірі сказаним Богом словам, у точності, як Він їх сказав, без відриву від контексту. Що стосується почуттів, то їх можна визначити, як задоволення, що отримується від життя для Господа і від послуху Йому. Ніколи не плутайте і не змішуйте їх.
Віра, відповідно до словника, – це переконання, довіра, вірність релігійному віросповіданню, але відповідно до Біблії «Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому» (Євр. 11:1). Це визначення віри, знайдене в Слові Божому, легко можна проілюструвати таким чином. Коли ми хочемо сісти, то ми спочатку розслабляємося, а потім, не обертаючись, усією своєю вагою обрушуємося на стілець. Віра підказує нам, що ми не впадемо. Ви вірите, що стілець вас підтримуватиме і сідаєте на нього. Доказом вашої віри є той факт, що ви сидите на стільці, розраховуючи, що стілець вас підтримуватиме.
Віра в Євангеліє означає, що з тієї миті як ви довірилися Христу, ви ніколи вже знову не довірятимете своїй власній праведності, навіть на п’ять секунд. Ви довіряєте Йому. Робити що? Підтримувати вас. У цьому і полягає здійснення віри. Коли людина довіряє своїй власній праведності, у неї немає віри в Ісуса Христа. Суть віри в Христа не полягає у вірші 38, розділу 2, книги Діянь, який ніби доводить, що ви досить хороші для того, щоб заслужити спасіння справами. Віра в Ісуса Христа не має нічого спільного з Діяннями 2:38, уривком, призначеним для Ізраїлю, і вашим переконанням, що ви маєте до нього відношення. Це не віра. Це те, що ми називаємо невірою або перекручуванням Писань «на свою власну погибель» (2Пет. 3:16).
«Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому». Віра досить проста для дитини і занадто піднесена для розуміння і задовільного пояснення мудрою людиною. Це означає, що дитина кожен день свого життя користується вірою. Дитина встає уранці і вірить, що її нагодують. Можливо і ні, але вона вірить все одно. Дитина за своєю природою вірить, що мама і тато потурбуються про неї. Можливо і ні, але вона вірить, що потурбуються, чекає цього від них і чекає з нетерпінням. Це віра. Біблія говорить про віру, як про гірчичне зерно і про необхідність володіння вірою маленької дитини. Ви демонструєте віру, коли підходите до вашої машини, сідаєте в неї і включаєте запалення. Ви думаєте, що вона поїде, бо якби ви так не думали, то ви б і ключ запалення не повертали. Ви розумієте, що я маю на увазі?
Віра – це поведінка відповідно до того, у що ви вірите. І в разі віри в Христа, віра – це поведінка відповідно до слів Божих, визнання Христа своїм Спасителем, визнання Його актом віри, а також довіра Його крові, пролитої в спокутування ваших гріхів і неприйняття усього, що не узгоджується з цим. Один поет сказав: «Моя надія ґрунтується ні на чому іншому, як на крові і праведності Ісуса. На Христі, на твердому камені я стою, усі інші підстави (навіть єресь як би з Писань) – хиткий пісок». Віра не є сліпим поривом душі. Віра в Бога ґрунтується на найкращому доказі, непогрішному слові Бога Живого, навіть одного екземпляра якого, на жаль, немає у викладачів сучасних учбових закладів.
Якщо ви звернетеся до викладача найближчої християнської школи, то виявите, що в нього немає і одного екземпляра непогрішного Слова Божого. Вони вірять у древній міфологічний забобон, що непогрішне Слово Боже містилося в справжньому рукописі, який був загублений. Отже, у них немає нічого, на що вони могли б спертися у своїй вірі, хоча вони обманюють себе, гадаючи, що є.
Віра – ця довіра Богові Писань і Ісусу Христу, якого Він послав. Ця віра приймає Христа як Господа і Спасителя і спонукає нас до люблячого послуху і добрих справ не для отримання спасіння, але внаслідок володіння ним. Жоден християнин не може заробити спасіння справами. Жоден християнин не може заробити вічну безпеку. Християнин робить добрі справи, бо спасенний. Рятівна віра – це особиста довіра Господу Ісусу Христу, яка залишає осторонь справи. «А тому, хто не робить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його зараховується в праведність» (Рим. 4:5).
Протилежним до цього прикладом може служити розділ 2 послання Якова, а тому кожен не спасенний проповідник у вашому місті цитуватиме цей уривок для спростування Римлян 4:5. Річ у тім, що в США немає жодного не спасенного проповідника, який би не вірив у спасіння справами відповідно до Якова 2, замість спасіння вірою. Якщо ви хочете знати різницю між спасенними і не спасенними служителями, то вона полягає в наступному. Не спасенна людина не може прийняти того, що від Духа Божого, «бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти» (1Кор. 2:14), тому вона завжди вибирає неправильні місця в Біблії, щоб піддати прокляттю вашу душу, бо свою вона вже прирекла на погибель своїм псевдовченням. Ви повинні розуміти це. Щоб довести несправедливість сказаного Римлян 4:5 не спасенний звернеться до Якова, 2. Але річ у тім, що Яків адресував своє послання дванадцяти колінам Ізраїлевим, а не спасенна людина засновує на ньому своє псевдовчення, б не в змозі розуміти і пам’ятати Писання.
Тепер поговоримо про необхідність віри. У Євреїв 11:6 ми читаємо: «А без віри догодити Богові неможливо, бо треба, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, хто шукає Його, дає винагороду». Це означає, що не може бути жодних стосунків з невидимим Богом без віри в Його існування. У цьому плані атеїст має серйозний недолік, який ввергає його в безпорадний і позбавлений надії стан. «Сказав безумний у серці своїм: “Бога нема”» (Пс. 13:1), але людина не може знайти Бога і мати з Ним спілкування, поки вона не повірить у Його існування. Якщо ви не вірите в те, що Він існує, то ви марно витрачаєте і свій і Його час.
Біблія каже: «Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрости, нехай просить у Бога, Який дає всім просто й без докорів, – і дасться йому. Але нехай просить з вірою, нітрохи не сумніваючись, бо той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає і розвіває. Нехай не думає така людина одержати що-небудь від Господа» (Як. 1:5-7). В атеїста немає жодної надії дізнатися щось про Бога, бо його початковою ідеєю є хибне припущення, повністю засноване на збоченій галюцинації про відсутність Бога. Щойно вашою початковою ідеєю стає це хибне припущення, то ви відразу звертаєте з вірного шляху.
Якщо ви починаєте з хибного припущення (Його немає), то тоді ви не можете спілкуватися з Ним, а Він не збирається турбувати вас і мати з вами справу. Ось чому ганебний скептик ніколи не може знайти Бога і отримати знання про Нього: він починає з хибної передумови. А якщо передумова хибна, то таким буде і висновок. Цей силогізм діє беззастережно, і немає потреби його доводити – якщо припущення хибне, то і висновок теж хибний. Ми повинні вірити, що Бог існує, що Він винагороджує людей, а людська довіра до Бога називається «вірою». Віра абсолютно потрібна для спасіння.
Вам сказано: «Бо благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, це – Божий дар» (Еф. 2:8). Бог дає кожній людині досить віри, щоб вірити в Ісуса Христа. Бог дає кожній людині досить віри, щоб вона вірила в існування Господа. Якщо ви не вірите, що Бог існує, то ви відкидаєте те, що Він помістив у вас і дав вам, бо «благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, це – Божий дар: не через діла, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2:8-9).
