Отже, це «тайни». Це те, чого ви не можете пояснити. Якби ви могли пояснити, вони не були б тайнами. Тайна – це те, у що ви повинні вірити, чого ви не можете пояснити. «Від будівничих же вимагається, щоб кожний був вірним» (1Кор. 4:2). Як я вже казав, якби кожен служитель у США вірно зберігав те, про що я кажу, США не були б у такому безладі, в якому вони виявилася зараз.
Наприклад, якби вірно викладали «тайну благочестя», ніхто в США не сумнівався б у непорочному зачатті. Її викладали невірно. Тепер, пригадайте іншу тайну: «Христос у вас, надія слави». Якби її викладали вірно, – тоді б тисячі християн не засмучувалися і не турбувалися через «невибачний гріх». І, коли це нечестя входить в їх життя, вони б усвідомлювали, що в них дві природи і навчилися б справлятися з цим. Три – це вчення про вічну безпеку. Два – це вчення про дві природи. Один – це вчення про Божественність Ісуса Христа.
Добре, відкрийте Римлян 11:25. Ця наступна тайна говорить про відновлення Ізраїлю. Якби президент Картер вірив цьому, він не допомагав би Садату. Але цей Набожний Горішок з Джорджії не вірив цьому. Знаєте чому? Бо він не був вірним. Ви починаєте говорити про це, і люди кажуть: «Так, брате Ракман, але, чи знаєте, як у них щодо нафти, чи знаєте, і…» Так, я це усе вже чув. «Праведний вірою живий буде» (Рим. 1:17). От країна, яка пише на монетах «МИ БОГУ ДОВІРЯЄМО». Але варто лише вибухнути конфлікту між обраним народом, якому Бог дав землю, і Ізмаїлом, якому Він сказав вийти із землі (Бут. 21), вони намагаються сидіти посередині і втручатися, бо їх турбує нафта і бензин! Але тоді приберіть цей недоречний напис з ваших монет. Не кажіть всюди: «МИ БОГУ ДОВІРЯЄМО». Кажіть: «Ми Рокфеллеру довіряємо».
Я побачив усе це: «Ну, якщо ви зробите це, о-о-о-о…». Тоді в 1933 вони намагалися позбутися від сухого закону – вони казали: «Подивіться на усю ту небезпеку, яку він несе за собою». У мене вдома є статистичні дані, які показують, що за останні десять років дії закону, сталося тільки 1.385 смертей через спроби переступити сухий закон. Знаєте, скільки смертей у рік трапляється зараз через випивку за кермом? За один рік померло більше людей, ніж за ті десять років було розстріляно з кулеметів. Уряд забирає ваші кулемети і залишає вам ваш лікер.
Мінохоронздоров’я каже: «Паління небезпечне для вашого здоров’я». Ей, дурню, а як щодо лікеру? Дивно, як це Мінохоронздоров’я нічого не сказало про лікер? П’ять мільйонів американських жінок – алкоголіки, і наші притулки для психічнохворих переповнені. Це не «небезпечно для вашого здоров’я»? Це не небезпечно через високий кров’яний тиск? Як це ви прийдете до лікаря, і він скаже, що вам необхідно кинути пити? Ну так, розповідай, якщо це не небезпечно, то який сенс кидати?
Так от, у Римлян 11:25 сказано: «Бо я не хочу, щоб ви, браття, не знали цієї таємниці». Дивіться… тайна. «Щоб ви не думали про себе, – що засліплення Ізраїля сталося частково, доки не ввійде повна кількість язичників; таким чином весь Ізраїль спасеться, як написано: “Прийде від Сиону визволитель і відверне нечестя від Якова». Сказано також: «Щодо благовістя, то вони вороги заради вас; а щодо обрання – улюбленці Божі заради отців. Бо дари і покликання Божі непорушні» (Рим. 11:25,26,28,29).
Тепер бачите, що ви щойно прочитали? Ви прочитали, що невіруючий єврей – ворог Євангелія. «Щодо благовістя, то вони вороги заради вас; а щодо обрання» – свідоцтво, що Бог обрав їх, – «улюбленці Божі заради отців. Бо дари і покликання Божі непорушні». Тайна в тому, що Бог не завжди з Ізраїлем. І навіть, коли може здатися, що Бог завжди з Ізраїлем, Він не завжди з ним. Одного разу Бог візьме цього блукаючого єврея і приведе назад у Палестину (Він зробив це в 1948 році), і, коли залишиться тільки жменька євреїв, Бог дасть їм спасіння під час Скорботи і наверне їх до Ісуса Христа. Це тайна про залишок Ізраїлю, що повірив, і який навернеться до Бога.
У наведеному вище уривку сказано: «Щодо благовістя, то вони вороги заради вас; а щодо обрання – улюбленці Божі заради отців. Бо дари і покликання Божі непорушні». Так от, ви знаєте, що це означає, простіше кажучи? Простіше кажучи, це означає, що ви повинні любити цього єврея. Знаєте, язичники не уживаються з євреями. Знаєте чому язичники не люблять євреїв? Бо єврей уміє робити гроші, а язичник любить гроші, ось так. Одного разу в автобусі якогось польського містечка розмовляли язичник і єврей. Язичник сказав єврею: «Знаєте, у нас у селі немає жодного єврея». Єврей відповів: «І чи не тому воно все ще село». У цьому багато істини.
Є історія, яку часто розповідають. Коли Пет Бун заспівав пісню «Мир у Долині», десять тисяч католиків перейшли в протестантську церкву. Коли Бін Кросбі заспівав «Авве Марія», десять тисяч протестантів перейшли в католицьку церкву. А коли Еді Фішер проспівав: «Є на небі шахта золота», десять тисяч євреїв пішли у військово-повітряний флот.
Знаєте, коли ви розповідаєте подібні анекдоти, у людей округляються очі. Ви, жалюгідний, пихатий сноб! Дозвольте мені сказати вам дещо. Якби в мене був запис усього, що ви робили з ранку цілий день, виглядали б ви там таким же благородним як зараз? Не дратуйте мене! Послухайте, якщо люди такі благородні, такі манірні що навіть не можуть сміятися над жартами про їх расу, їх релігію, їх деномінацію або їх самих, то з ними щось не гаразд. Ви помітили, що жоден диктатор не мав почуття гумору? Це варто знати. Карл Великий і Наполеон не розповідали анекдоти. Муссоліні і Адольф – теж. У диктаторів немає почуття гумору.
Одна людина сказала, що ця країна дійшла до того, що люди стали такими чутливими і такими ранимими, що необхідно зважувати кожне своє слово, щоб не образити когось. Не я помістив тебе в ці рамки, братику: телевізор помістив тебе в ці рамки. Тебе помістили в такі рамки, де жахливо сміятися над чиїмсь кольором, але нормально сміятися над брудним анекдотом. Ми зростаємо в націю лицемірів; ось хто вони. Саме так їх назвав Христос: «Книжники і фарисеї, лицеміри» (Мф. 23:13). Знайте, я ціную все те почуття гумору, яке залишилося в цій країні; друже, нам знадобиться усе, що в нас є, перш ніж ми закінчимо шлях!
Отже, повернемося до нашого єврея. Ви повинні любити цього єврея, і я згоден, що з євреєм важко ладнати. Я згоден, характер євреїв всього світу не викликає любові. Ми говоримо про твердолобих ірландців, про упертих німців, і, можливо, у цьому є якась правда. Але, коли Всемогутній Бог хотів виділити упертий народ, знаєте, кого Він виділив? Він виділив цього самого єврея. Він називав його: «непокірний», «жорстокосердний», «з необрізаним серцем та вухами» (Пс. 77:8; Діян. 7:51). Знаєте, чому Бог виділив цей народ? Бо, можливо, це найбільш непривабливий, неприємний народ на землі. Зрозуміло, я знайомий з євреями-християнами, прекрасними людьми, які люблять Бога і вірять Книзі. Але, як я сказав, ви повинні любити цих людей. Мене не цікавить, що за нісенітницю ви читали, ви повинні любити цих людей і піклуватися про них. Якщо ви не робите цього, Господь розбереться з вами. А Він дуже твердий упродовж усієї історії.
Якщо якийсь народ обертався спиною до цього єврея і шкодив йому, то такому народу шкодив Господь. Пам’ятайте, був час, коли Іспанія – не Англія – була найбільш передовою країною? Пам’ятайте, що свого часу ці люди (Бальбоа, Кортес, Понче де Леон, Колумб, Васко да Гамма, Магеллан) правили цілим світом. Що сталося з Іспанією? Через триста років Іспанія не мала і п’ятої частини своєї могутності. Ви колись думали про це? Є про що подумати, чи не так? Це були не британці, це були іспанці.
Коли Коронадо проходив тією землею, він йшов від Гольфу і до самого Канзасу. Хтось з вас навряд чи пройде сьогодні усередині одного штату. Та людина пройшла через Луїзіану, Арканзас, вдягнена в обладунки і борючись з жовтою лихоманкою. Що ж сталося з Іспанією? Що ж, я скажу вам, що сталося. Біля 1492 року, коли Колумб перетнув синій океан, вона увійшла до інквізиції. Євреїв силою примушували приймати хрещення, інакше в них конфісковували майно або виганяли їх з міст, або засилали їх. Тобто, у них крали майно, їх вбивали, їх катували, – знищували. Потім одного разу іспанський флот прибув у Ла-Манш і зустрів там Сера Френсіса Дрейка, і Сер Френсіс Дрейк потопив цей флот, відтоді Іспанія так ніколи нічим і не стала. Кожен народ, що колись переслідував євреїв, отримував по шиї.
Тепер послухайте, що я вам скажу. У 1918 році жив єврей на прізвище Вейцман, який винайшов якийсь різновид вибухівки, що сильно допомогло союзникам у І світову війну. Він зробив таку послугу Британії і англомовному народу, що вони вирішили, що повинні щось зробити для цього народу, євреїв, як вдячність за послугу. Тоді Лорд Белфур і група людей зібралися і заснували «Белфурську декларацію». Ця декларація повертала Палестину євреям. Але коли Лорд Белфур та інші збиралися розглянути її в Парламенті, на той час війна закінчилася, прибув великий Муфтій Аравії. Він заявив: «Якщо ви дасте їм увійти туди, я не дам вам нафту».
Тоді британський парламент зібрався, щоб вирішити, як поступити із землею. І вони вирішили голосувати: передати її під «Британський мандат», або ж, дійсно, відкрити і віддати її цим євреям. Коли вони зібралися, щоб голосувати, головний спікер парламенту встав і сказав: «Я проти». Хто це був? Старий Вінстон «Віні Пух» Черчілль. «Велика людина», правда? Він сказав: «Не повертайте їм землю». Сер Джон Хелсем старий пуританин, з Палати Громад, встав із сльозами, що текли по обличчю, узяв свою Біблію, відкрив Амоса 9, прочитав останні три вірші і сказав: «Джентльмени, ви знаєте, що Бог дав цю землю Своєму обраному народу? Ви вчиняєте неправильно». Тоді декілька євреїв сіли на кораблі і поплили в Палестину, а зійшовши з кораблів, вони виявили колючий дріт на узмор’ї, концентраційні табори: не німецькі, а англійські.
Ви повинні любити цього єврея. Вам краще не кидати єврея в піч. Старий Вінні Черчілль сказав, що він не думає, що варто віддавати землю євреям, і Господь відповів: «Гаразд!» І коли Німеччина пройшла через Англію, були кров, піт і сльози в Ковентрі. Знаєте, що таке Англія сьогодні? Це п’ять відсотків від світової могутності, і дехто з вас цього тижня їв краще, ніж англієць середнього класу їв за останній рік. Не вірите? Їдьте і подивіться. Не приймайте мої слова на віру. Тобто, їдьте туди і подивіться, чи кажу я вам правду.
Знаєте, що сталося одного разу з Німеччиною? Німеччина сказала: «Ну, гаразд, поб’ємо Англію». Отже, вони вирішили побити Англію. Приблизно в цей час стояло єврейське питання. І приблизно в цей час, коли стояло єврейське питання, Господь сказав цьому євреєві: «Повертайся в Палестину. Хоч це британський мандат забороняє, все одно повертайся туди, і одного разу Я зроблю її твоєю країною. Повертайся». Але євреї в Німеччині сказали: «Але бізнес так добре йде».
У Німеччині були люди в 1923 і 1924, які клеїли шпалери вдома з мільйона німецьких марок, бо було дешевше поклеїти стіни марками, ніж купувати шпалери. Німецькі чоловіки і жінки порпалися на вулицях у смітті і підбирали картоплю на полях. І туди приїхали євреї із золотим доларом і скуповували будинки і все, що в них. Послухайте! Гітлер, можливо, з’їхав з глузду, але він не був безглуздим. Варто подумати над цим. Це глибока думка, брате. Коли Гітлер хотів отримати з цього вигоду, він сказав: «Проблема в цьому євреєві. Позбудьтеся цього єврея». І Господь казав цьому євреєві: «Повернися, повернися».
Послухайте, у кожного ортодоксального єврея в Майамі, Нью-Йорку і Детройті є Старий Завіт. І щоразу, коли кожен ортодоксальний американський єврей читає свій Старий Завіт, остання книга його Старого Завіту – це 2 книга Хронік, останній вірш 2 книги Хронік свідчить: «Нехай він туди йде» (2Хр. 36:23). У США немає жодного єврея, який не знає, що йому слід робити. Жодного. Якщо це Старозавітний ортодоксальний єврей, який підкоряється Закону, він має повернутися в Палестину. І ось, Господь каже: «Повернися». А цей єврей відповідає: «Не повернуся». Тоді Господь каже: «Генріху Гімлере, у Мене є робота для тебе».
І, послухайте, коли він пройшовся по євреях, вони повернулися. І вони повертаються прямо зараз. І вони повертатимуться аж до пришестя Господнього. Гоніння, яким піддав єврея Адольф Гітлер, – ніщо порівняно з тими гоніннями, які зазнає єврей під час Скорботи. Гітлер убив шість мільйонів євреїв. Під час Скорботи антихрист знищить чотирнадцять мільйонів, перш ніж ви встигнете озирнутися. Що це буде за система? Ми поговоримо про це пізніше.
Ви повинні любити цього єврея. Ви повинні піклуватися про цього єврея. «Я благословлю тих, що благословляють тебе, і тих, що лихословлять тебе, прокляну; і благословляться у тобі всі племена земні» (Бут. 12:3). Я поділюся з вами маленьким секретом (але я – не нацист). Наскільки я розбираюся в історії, якби старий Гітлер піклувався про цього єврея, він би завоював Європу. Ці європейці не були такими вже хорошими; вони давно обернулися спиною до Бога. Він не зробив цього, але знаєте, що я хотів би, щоб зробив Гітлер?
Я хотів би, щоб він помістив усіх євреїв у концентраційні табори і там піклувався про них, щільно годував їх три рази на день і проповідував їм Євангеліє. Це був би новий поворот подій, чи не так? Господь сказав: «Я благословлю тих, що благословляють тебе, і тих, що лихословлять тебе, прокляну». Той хлопець припустився однієї помилки. Він зашкодив цьому єврею. І коли він зашкодив цьому єврею, знаєте, що зробив Господь? Він забрав у нього розум.
Курт Зейтлер сказав: «Ми повинні відступити». «Не відступайте». Паулюс сказав: «Ми повинні відступити». «Не відступайте». Ромель і Модель сказали: «Ми повинні відступити». «Не відступайте». Він не послухав своїх генералів. Якби він послухав своїх генералів, він завоював би Росію і Англію. Але він не міг думати. Господь позбавив його розуму. Знаєте, чому Господь позбавив Гітлера розуму? Бо Гітлер шкодив цьому єврею.
Але ви ж не хочете стати божевільними. Вам краще не чіпати євреїв. Вам краще любити їх. Я скажу, що вам варто зробити. Вам потрібно прийти додому, стати навколішки і сказати: «Господи, допоможи мені любити їх», – і ви завоюєте їх для Христа стільки, скільки зможете. Я тільки хочу сказати вам, язичники, що в Христі «нема вже ні юдея, ні язичника» (Гал. 3:28). Коли єврей навертається, він більше не «єврей». Він – християнин.
