Наруга за Христа

Ісус «покликавши народ з учениками Своїми, сказав їм: хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде. Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її; а хто погубить душу свою заради Мене і Євангелія, той спасе її» (Мк. 8:34,35), – одними з перших, хто пересвідчився на власному досвіді в істинності Христових слів, були саме учні, апостоли. Так, першим, хто буквально поклав душу (життя) за проповідь Євангелія, був диякон Стефан (див. Діян. 7 роз.), але наругу, побиття батогами першими зазнали саме апостоли: «Покликавши апостолів, били їх і, заборонивши їм говорити про ім’я Ісуса, відпустили їх. Вони ж [апостоли] пішли з синедріону, радіючи, що за ім’я Господа Ісуса сподобилися зазнати безчестя» (Діян. 5:40,41).

Насправді, побиттями батогами було зовсім не жартом, після такого катування людина могла залишитися на решту життя інвалідом, і навіть, якщо їй вдавалося оговтатися після такої екзекуції, шрами (тілесні і душевні) супроводжували її все життя. А тут апостоли ще раділи, що «за ім’я Господа Ісуса сподобилися зазнати безчестя»! Чому, питається, радіти, адже вас щойно пошматували батогами? Але щоб зрозуміти логіку мислення апостолів, треба повернутися на кілька років назад, до їх першої зустрічі зі Спасителем.

«Проходячи ж біля моря Галилейського, Він побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалками. Та й каже їм: ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей. І вони зараз же, покинувши сіті, пішли за Ним» (Мф. 4:18-20). Покинули все і пішли. Звісно, євангеліст Лука додає трохи більше подробиць покликання перших апостолів: так згідно його оповіді, Симон-Петро став свідком чудесного лову риби, до того ж настільки великого, що «аж проривалася сіть» (Лк. 5:6). От тільки вони покинули всю рибу, і все одно пішли за Ісусом.

Так у чому ж була причина? Явно не в рибі, бо інакше вони залишилися б з нею. А вся справа була… у любові. Вони відчули її, тому що Ісус був втіленим Богом, а «Бог є любов» (1Ін. 4:8). А коли відчув, пізнав справжню Божу любов, то заради неї готовий витерпіти будь-яку наругу і страждання…

Попередній запис

Божа відплата

Прощання Діви Марії з Ісусом, Джеймс Тіссо «І коли прийшли на місце, що зветься Лобним, тут ... Читати далі

Наступний запис

Як вирішувати соціальні питання

«У ці дні, коли збільшилася кількість учнів, виникло нарікання елліністів на євреїв за те, що вони не дбають про їхніх ... Читати далі