У багатьох людей, які полюбляють вивчати Біблію, часом виникають питання стосовно виконання біблійних пророцтв. Звичайно, що більшість пам’ятає Петрові слова: «Єдине ж не повинно бути приховане від вас, улюблені, що у Господа один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день. Не зволікає Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння» (2Пет. 3:8,9). Але часом все ж таки виникають… сподіваємось, не сумніви, але настійливі питання: коли ж, Господи? І щоб підкріпити вас у біблійному принципі, що «усьому свій час, і час усякій речі під небом» (Еккл. 3:1), хочемо навести, як приклад, виконання одного біблійного пророцтва.
«Слово, яке було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею та Єрусалим. І буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена у главу гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї усі народи. І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню, у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стежками Його; бо від Сиону вийде закон, і слово Господнє – з Єрусалима» (Ісаї 2:1-3). Багато авторитетних дослідників Біблії вважає, що це пророцтво виконалося в День Сходження Духа Святого на апостолів, у День П’ятидесятниці. Проте, слід зауважити, що пророцтво виконується по нинішній день! Адже не всі народи прийняли Благу Звістку про Спасителя. Але і стосовно тих народів, які ніби її прийняли, теж є певні сумніви – достатньо лише роззирнутися навколо себе, щоб переконатися: що хрещена людина, ще не означає врятована. Але неприйняття Благої Звістки багатьма людьми аж ніяк не скасовує виконання біблійного пророцтва. Воно лише як би розтягується в часі.
А тепер стосовно термінів, про які ніби всі чули, але чомусь постійно забувають. Між часом написання згаданого Ісаєвого пророцтва і початком його виконання минуло майже вісім (!) століть. І зауважте, з тих часів минуло двадцять століть, а це пророцтво ще актуальне! І не відомо, коли воно виконається в повній мірі. Так що в плані очікування біблійних пророцтв потрібне не просто терпіння, а довготерпіння. А ще сподівання на благий Божий промисел.
І якщо вже зайшла розмова про Ісаєві пророцтва, хотілося б пригадати ще одне: «Тоді вовк буде жити разом з ягням, і барс буде лежати разом з козеням; і теля, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде водити їх. І корова буде пастися з ведмедицею, і дитинчата їх будуть лежати разом, і лев, як віл, буде їсти солому. І немовля буде гратися над норою аспида, і дитя простягне руку свою на гніздо змії. Не будуть робити зла і шкоди на усій святій горі Моїй, бо земля буде наповнена віданням Господа, як води наповнюють море» (Іс. 11:6-9). Одному Богові відомо, коли ця ідилічна картина стане явною. Проте перечитуючи ці біблійні рядки, у серці теплішає надія, що рано чи пізно, ми зможемо стати свідками цієї ідилії. Звісно, якщо покладатимемося в усьому на Бога і віритимемо Його слову, яке, як відомо, у Нього «не буває безсилим» (Лк. 1:37). І якщо збулося одне Ісаєве пророцтво (навіть і через стільки часу), то обов’язково збудеться і друге.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Виконання пророцтв
Ваш коментар: