Вам легко сміятися тут; це дійсно легко. Легко зображувати себе «міцним хлопцем» тут, на землі, але я не можу собі уявити, як ви будете це робити там. Ви чули цих тринадцяти -, чотирнадцятирічних хлоп’ят, що розповідають непристойні жартики, але мені хотілося б подивитися, як вони розповідатимуть їх там. Уявляю, як деякі стоятимуть там і казатимуть: «А ти чув про…». Ви навіть не закінчите цю фразу, ніколи. О, тут легко бути сміливим і безстрашним.
Якось одна людина сказала мені: «Проповіднику, тобі не треба турбуватися про те, щоб я потрапив на небеса. Якщо моя дружина потрапить на небеса, то вона приведе туди і мене, приведе до свого фартуха… Га-га-га…». А хтось інший ще сказав: «Якщо той старий алкоголік врятований, то про мене не потрібно турбуватися… гі-гі… Ми з ним пили з однієї пляшки». Дотепно, нічого не скажеш. Але цікаво, як ви казатимете усе це Богові. Мені було б забавно подивитися, як ви це робитимете. Мені б хотілося подивитися, як ви берете рушницю і стріляєте в Нього. Мені б хотілося подивитися, як ви пропонуєте Богові пляшку пива і кажете Йому, що це Йому сподобається.
Послухайте! Ви можете голосно виступати тут, але почекайте, поки ви виявитеся там! Почекайте, ви виявитеся там і зустрінетеся з Тим, про Кого кажуть усі ці проповідники. Іноді ви гадаєте: «Він потрібний для того, щоб проповідники могли заробити собі на хліб», але, друзі, це не так. Ви побачите Його: ви дивитиметеся Йому в очі і бачитиме Його погляд, Його обличчя і Його бороду.
Хіба ви не можете уявити, як перед цим Судом стає Іуда Іскаріот? Уявіть, як туди підходить Іуда, і хтось каже: «Це Іуда… Ти продав Його за тридцять срібняків. Ти поцілував Його в саду, Іуду; Йди і поцілуй Його знову». Вам доведеться сказати: «У чому справа, Іуду? Ти ніби навіть і позеленів. Хіба ти не підійдеш до Нього і не поцілуєш Його?» Ні, ні і ні! Він не зробить цього другий раз.
Підходить черга Каяфи. Пам’ятаєте Каяфу, того, що плюнув на Нього, коли Його схопили? Уявіть тепер на цьому Суді Каяфу. Йому кажуть: «Гей Каяфо, хіба ти не хочеш ще раз плюнути на Нього? Гей, куди ти, Каяфо?» Знаєте, куди вони усі тікатимуть? Вони усі тікатимуть і кричатимуть горам і камінню: «Упадіть на нас і закрийте нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Агнця; бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти?» Ніхто, ніхто! Ні ваша мати, ні ваш священик. Коли настане той день, ніхто не зможе встояти. Біблія каже, що того дня всякі вуста закриються і весь світ, винний і засуджений, стоятиме перед Богом. Це буде незабутній день.
Давайте спробуємо оголити душу людську. Я ніколи не міг виносити те, як люди намагаються прикрасити свою душу зовнішнім лиском і красивим оперенням. Давайте поглянемо просто на душу людську, таку як вона є, і подивимося, як вона виглядає. Пам’ятаю, я якось їхав дорогою і побачив на аркаді рекламу одного фільму. Це був фільм про одну хронічну алкоголічку, він називався: «Я плакатиму завтра». У рекламі було сказано, що цей фільм знятий як погляд зсередини жіночої душі. І я сказав собі: «Тут щось не так. А чи не жарт це? А чи не вигадка? А чи не обман?» Голівуд ніколи не випускав фільми про «душу». Вони ніколи нічого в цьому не розуміли. Якось я бачив іншу рекламу, і фільм називався: «Той, хто проклятий, не плаче». Але ж вони плачуть. «Там буде плач і скрегіт зубів…». І ця жінка, хронічна алкоголічка з фільму, вона не плакатиме завтра – вона плакатиме наступного дня, наступного дня і постійно. Голівуд усе бачить не так, як воно є. Гадаю, що я бачив тільки одну чесну назву фільму, він називався: «Усе, окрім правди». Я подумав: «Це єдина чесна фраза в цьому місті».
Отже, візьмемо людську душу, направимо на неї камеру і подивимося, як вона виглядає. Ми відразу ж бачимо, що людина винна у вбивстві. Вона каже: «Я не винен! Я нікого не вбивав за усе своє життя! Я нікого не убив – ви не можете засудити мене за вбивство. Я навіть не був в армії. Я нікого не застрелив, я нікого не убив». А хто казав, що потрібно убити когось, щоб стати вбивцею? Звідки ви узяли це? Напевно, з «Читацького Дайджесту», бо, без сумніву, у Біблії ви не могли такого прочитати.
Ви знаєте, чому багато хто вважає себе хорошим? Бо вони порівнюють себе з середньою, звичайною людиною. З тими, хто нічим не краще їх самих. І деякі з вас вважають себе хорошим саме тому, що судять себе за стандартами людей свого оточення. Тому ви і хороші, що ви міряєте себе за стандартами таких же, як ви, людей.
Ви знаєте, що я збираюся зараз зробити? Я хочу показати вам, які Божі стандарти. «Усякий, хто ненавидить брата свого, є людиновбивця; а ви знаєте, що ніякий людиновбивця не має життя вічного, що в ньому перебувало б» (1Ін. 3:15). Ви когось ненавиділи? Ви колись казали собі увечері, лежачи в ліжку: «Я ненавиджу його; якби я міг зустрітися з ним у провулку, я б пристукнув його. Я б узяв камінь…». Біблія каже, якщо ви ненавидите когось у серці своєму, то ви вже є вбивцею. Я можу, приміром, вказати на одного з тих, що сидять тут і сказати: «Подивіться на цю людину. Вона, напевно, врятована. Вона ходить у церкву, носить із собою Біблію, активно працює в молодіжній групі…». А Бог може сказати: «Бачите цю людину? Вонахрист вбивця, вона вже тримає ніж напоготові». Бог бачить людину не такою, якою бачать її люди. Біблія каже: «Людина дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1Царств 16:7).
