Пшениця і куколі

Напевно, багато хто з нас, задавався питанням: чому Господь допускає стільки беззаконня у світі, чому Він терпить явних грішників, чиї беззаконня перевищують усяку міру? – Відповідь на це запитання ми можемо знайти в Біблії, у Христовій притчі про пшеницю і куколі: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв добре насіння на полі своїм; коли ж люди спали, прийшов ворог його і насіяв кукіль між пшеницею, і пішов. Коли зійшов посів і показався плід, тоді з’явився і кукіль. Прийшли раби господаря і сказали йому: господарю, чи не добре насіння ти сіяв на полі твоїм? Звідки ж взявся кукіль? Він же сказав їм: людина-ворог це зробила. А раби сказали йому: чи не хочеш ти, щоб ми пішли і випололи його? Але він сказав: ні, бо, вибираючи кукіль, щоб ви не вирвали разом з ним і пшеницю. Залиште рости разом те і те до жнив; а в жнива я скажу женцям: зберіть спершу кукіль і зв’яжіть його у снопи, щоб спалити; а пшеницю зберіть у житницю мою» (Мф. 13:24-30).

– Вибираючи кукіль, щоб ви не вирвали разом з ним і пшеницю, – каже нам словами притчі Христос. Виявляється, ми не чужі один одному, наші долі настільки переплетені, що те, що здавалося стосується лише одного з нас, стосується нас усіх. Як так може бути? – А скажіть, як може стосуватися особисто нас народження Немовляти у хліву у Вифлеємі, яке до того ж сталося більше 2000 років тому? А ви думаєте, що інші події людської історії не вплинули на те, що відбувається навколо нас? Так що, хочемо ми це визнавати чи ні, але ми залежні один від одного, навіть, коли це є зовсім не помітним для нас, що звісно абсолютно не скасовує особистої відповідальності за скоєні нами вчинки: «Отже, кожен з нас дасть за себе відповідь Богові» (Рим. 14:12). Але це станеться в певний, визначений Богом час.

Редакція сайту


Ваш коментар: