Відповідальність за свободу вибору

Страшний суд (фрагмент), Фра Беато Анджелико

Якби в людей була можливість висловитися на Страшному суді, то можна не сумніватися, що багато хто з них дорікнув би Богові, що Він сам винен у тому, що дав людям свободу вибору і через те вони потрапили до пекла. Але, згідно Біблії, цього не буде, бо люди будуть зайняті самовиправданням або просто будуть здивовані фактом свого потрапляння до озера вогненного, уготованого «дияволу і ангелам його» (Мф.25:41).

Стосовно людського самовиправдання: «Господи! Коли ж ми бачили Тебе голодним, або спраглим, чи подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці і не послужили Тобі? Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: не зробивши цього одному з менших цих, Мені не зробили. І підуть ці на вічні муки…» (Мф. 25:44-46), – слова, загалом, добре відомі, але варто їх постійно нагадувати, щоб не забутися в черговий раз: усе, що ми робимо (чи навпаки, не робимо) ближнім, Господь приймає на власну адресу. Через те краще не марнуватимемо нагод послужити ближнім, адже тим самим ми служимо Богу, Який свого часу віддасть належне кожному за справами його.

Тепер же стосовно подиву: «Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! – увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного», – тут, знаєте, варто вставити невеличку ремарку: багато людей заявляє, що ніби знає в чому достеменно полягає Божа воля, втім, ці заяви часто не відповідають дійсності (загалом, якщо стисло, вона полягає у виконанні Божих Заповідей), проте більшості людей якось байдуже до волі Господньої. А якщо так, тому не має дивувати відповідь Господня: «Багато хто скаже Мені того дня: Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували, і чи не Твоїм ім’ям бісів виганяли, і чи не Твоїм ім’ям багато чудес творили? І тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас, відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня» (Мф. 7:21-23).

Виходить, що вважати себе вірним, навіть творення див в ім’я Господнє, ще не є запорукою потрапляння в Небесні обителі, лише виконання волі Божої є гарантією доброго Небесного майбутнього. А якщо так, то варто зацікавитися Божою волею, а для початку розпочати дотримуватися заповідей Господніх, про які насправді знають не так вже багато. Окрім, звичайно, «нікого не вбив», «не крав у великих розмірах» і т.п. нічого не значущі фрази для заспокоєння власного сумління.

Але знаєте, ми надто багато хочемо від пересічного обивателя, для якого саме визнання існування Небесного Творця – це вже не абиякий подвиг, а ми тут балакаємо про пізнання Божої волі стосовно себе… Вже не кажучи про важливість, просто життєву необхідність покаяння, творення благих справ на постійній основі, церковну десятину. Про це, можна в тому не сумніватися, переважна більшість навіть слухати не захоче, вже не кажучи, щоб виконувати… Доки не потрапить у світ потойбічний, де вже буде запізно намагатися щось виправити. І залишиться тоді їм нарікати тільки на «тяжку» долю і на Творця, Який дав кожному з нас свободу вибору: прийняти Його святу волю або відкинути її. З відповідними до цього вибору наслідками: «Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне. Хто сіє для плоті своєї, від плоті пожне тління, а хто сіє для духа, від духа пожне життя вічне» (Гал. 6:7,8).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docВідповідальність за свободу вибору


Ваш коментар: