Небезпечна цікавість

Завжди дивувала підвищена цікавість багатьох українців, а в декого ледь не маніакальне бажання, дізнатися думки відомих російських воєнних злочинців стосовно війни в Україні. Та навіть не злочинців, а пересічних громадян, які свято вірять російській пропаганді. Навіть, якщо ці злочинці чи пересічні громадяни кажуть речі, які тішать слух.

Взагалі, а чим пояснюють українські патріоти власне бажання дізнатися думки із ворожого стану? Більшість відповість, що треба черпати інформацію з різних джерел, щоб мати більш повну картину світу. Звучить начебто розумно, але в наших реаліях цілком безглуздо, це одне те саме, щоб частину харчів для прожиття відшукувати на смітнику. Згодні, деколи людям доводиться вдаватися до таких заходів, але вони вдаються до них не від доброго життя, а за можливості використовували б смітники лише за прямим призначенням.

І недаремно ми тут навели порівняння інформації з більшості російських джерел зі смітником, бо це відповідає дійсності. Загалом, яку інформацію можна отримати від брехунів? Лише неправдиву або напівправдиву, і не факт, що неправда буде гіршою за напівправду. А про те, що переважна, якщо не абсолютна більшість росіян патологічні брехуни відомо всім. Для цих індивідуумів (людьми їх важко назвати, адже людина створена за образом та подобою Божими, а Бог, як відомо, ненавидить неправду: “Мерзота перед Господом – вуста неправдиві, а ті, що говорять істину, благоугодні Йому” (Пр. 12:22)) взагалі немає різниці між тим, що є правдою, а що є неправдою.

Багатьом, якщо не більшості росіянам байдуже до істини, тобто того, що в дійсності відбувається у світі, вони звикли (чи їх привчили, а вони погодились з цим), що завжди можна підганяти картину світу під власні потреби, а не намагатися дізнатися правду про те, що насправді відбувається у світі. І вони не тільки звикли до такого підходу до життя, але і нав’язують його усім. А багато українців навіть знаючи про це, все одно цікавляться думкою таких росіян. Ну і де логіка, де сенс? А їх немає, а що є, так це звичка слухати російську брехню (напівправда – це така сама брехня), а разом з цією брехнею сприймати російську картину світу, яка немає нічого спільного з дійсністю.

Так, приємно бачити, чути, читати, коли росіяни скаржаться на дії своєї країни чи провали її керівництва, особливо це приємно чути з вуст людей, які позиціонують себе ворогами України. Але не забувайте, що це вороги, які не хочуть нічого доброго для нашої країни і для нас особисто. Тоді навіщо взагалі прислухатися до них? Через те, що кажуть приємні для нашого слуху речі? Але з цього апріорі не може вийти нічого доброго, як це сталося свого часу в Едемському саду: «І сказав змій жінці: ні, не вмрете, але знає Бог, що того дня, коли ви з’їсте їх, розкриються очі ваші, і ви будете, як боги, що знають добро і зло. І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане, тому що дає знання; і взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв» (Буття 3:4-6). Певно, не треба розповідати, що сталося далі. І з чого ви взяли, що сьогодні наслідки від слухання брехні будуть іншими?

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docНебезпечна цікавість


Ваш коментар: