Звідки стільки самовпевненості?

Складається враження, що нас оточує просто сила-силенна самовпевнених людей, які дають зрозуміти всім оточуючим, що в них усе гаразд, людей, які хочуть показати всім, що вони впевнено дивляться в завтрашній день… Попри те, що нині в країні триває війна і будь-хто з нас не застрахований стати її черговою жертвою. Або ж її жертвами можуть стати наші близькі, що для багатьох є більш страшнішим… Але звідки в людей стільки впевненості? Чесно кажучи, довелося трохи поламати над цим голову і висновками з цих роздумів хочемо з вами поділитися.

На запитання: звідки в людей стільки впевненості? – дехто може припустити, що це віруючі люди, які добре пам’ятають біблійні рядки: «Коли піду навіть у тіні смертній, не боятимуся зла, бо Ти зі мною; жезл Твій і палиця Твоя – вони потішили мене» (Пс. 22(23):4), – які без сумніву надають їм заряд впевненості. Але це припущення не можна брати в розрахунок, адже, по-перше, на сьогодні немає такої маси віруючих людей, а по-друге, віруючі люди крім цього надихаючого біблійного вірша, пам’ятають низку віршів, які витвережують. На кшталт: «Хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти» (1Кор. 10:12). Так, у цього славного в усіх відношеннях вірша є продовження, що вселяє надію: «Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська; і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:13). Проте, недаремно Спаситель попереджає: «Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна» (Мф. 26:41), – так що зважаючи на все написане, сказане та побачене останнім часом і почуте, вірних не можна віднести до категорії вельми самовпевнених людей.

Тоді хто ці самовпевнені люди, якщо це не вірні, про яких, між іншим, сказано: «До того знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для добра» (Рим. 8:28)? – Можливо, люди, які нічого не бояться, які перейшли межу страху? – Погодимося, такі люди є, але їх насправді не так вже багато. Може це божевільні? – Але ж не може бути в країні стільки божевільних людей, хоча з цим твердженням багато хто не погодиться… Можна загалом висувати багато різноманітних припущень, які все одно не влучатимуть у ціль, бо… (тут мав би зазвучати барабанний дріб), бо нині тої маси самовпевнених людей не існує! А є лише маса народу, яка ховається від сумних реалій війни, життя і не менш сумного майбутнього, прикриваючись вдаваною самовпевненістю.

От тільки цікаво, кого цим вдаванням вони хочуть обманути? Хіба що себе, і то, на нетривалий період часу, адже сувора реальність  так чи інакше, рано чи пізно дає кожному про себе знати. Звісно, нам можуть заперечити, що людям не під силу прийняти весь той тягар, що принесла із собою війна, тому вони якось намагаються сховатися від тієї реальності. Але що поробиш, реальність на те і реальність, що від неї не втечеш, і краще приймати її такою якою вона є, а не намагатися втекти від неї, адже вона все одно наздожене. А якщо немає сил, тоді самий час скористатися Христовою порадою: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим; бо ярмо Моє – благо, і тягар Мій легкий» (Мф. 11:28-30).

Але як люди зможуть прийняти це Господнє запрошення, якщо вони вважають себе цілком успішними, самодостатніми людьми, а зовсім не струдженими та обтяженими життям невдахами?

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
doc Звідки стільки самовпевненості?


Ваш коментар: