Поміж женами

Марія і Єлисавета, Лк. 1:39-45

Єлисавета і Марія, Карл Генріх Блох

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним: «Благословенна Ти між жінками й благословен плід лона Твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене Мати Господа мого? Ось бо, як голос Твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радості здригнулася у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа».

Зустрілися дві жінки. Одна з них уже носить в собі Бога, Який стався чоловіком, а друга – людину, яка Богові приготує дорогу. Зустрілися дві матері й дивовижно розмовляють між собою. Як справжні жінки вони не можуть приховати своєї радості та захоплення. Прославляють Бога, Який учинив їм великі речі. Коли одна привітала другу, то дитя у тій заворушилося від радості. Перший рух дитини, який не пропустить жодна мама.

Натхненна Богом жінка говорить у відповідь радісні та сповнені вдячності слова. Ще Христос не народився, а жінка вже передчула Його присутність. Першою на землі поклонилася Йому жінка. Перше шанування Марії походить від жінки – це Єлисавета була першою з людей, яка віддала шану Найсвятішій Матері.

А мовчазна й завжди тиха Марія вибухає радісним потоком слів. Не після Благовіщення, а тільки тепер, коли через другу жінку, теж матір, прийшло від Бога підтвердження, що Той, хто народиться, – справді Плід благословенний. Натхненні слова з цієї зустрічі двох жінок не зникнуть навіки. Слова Єлисавети назавжди залишились у наших щоденних «Богородице Діво…». Словами Марії молиться Церква, віддаючи Богові шану та подяку. Як світ світом, коли зустрічаються дві жінки, то справді мають багато що одна одній розповісти. Хто ж збагне ті непроникні секрети, про які шепочуться вже маленькі дівчатка, колишучи на руках чепурних ляльок. А дивовижні звіряння юнок – скільки ж там зітхань, усмішок, підліткового розпачу, таємниць, дівочих мрій і тріпотіння серця.

Або ті єдині неповторні розмови, коли мати вводить дочку в таємниці материнства.

А ті сердечні діалоги в парках, скверах і на площах, коли сонячного дня матері з немовлятами у візочках виїжджають на прогулянку. Малюки, сповиті в барвисті ковдрочки, агукають собі у візочках, а мами дають волю своїм пишанням та тривогам, захвату й турботам. Обмінюються безцінною інформацією про овочеві супчики, про перші зубчики, про практичні повзунки, про вітаміни, пелюшки, смоктунці, про пеленання, колисання, недосипання, про перші усмішки, сльози та вакцини.

Не один мудрець шанобливо схилив би голову перед цим симпозіумом материнської любові.

Не один досвідчений політик був би вражений, почувши, у якій хитромудрій стратегії вправляються жінки, змовляючись проти чоловічого роду. Не один дипломат міг би навчитися в них вести партизанську війну, спритно оточувати, тонко натякати й ходити «городами». А оті славнозвісні приятельки, які, провівши десять років в одній камері, не могли розлучитися перед брамою в’язниці, маючи і далі багато що сказати одна одній.

А ті відверті розмови в перукаря, косметолога, у кравчині, у черзі, у приймальні лікаря, у лікарняній палаті.

Пливуть бистрі річки жіночих слів. Скільки з цих слів заслуговують на те, щоб історія шанобливо їх повторювала? Свята Єлисавето, молися за нас.

Жінка у своїй прославленій інтуїції та чутливості вміє знайти найпотрібніші слова для того, хто плаче, страждає, сумує. Вона вміє ніжним, чуйним, теплим і добрим словом торкнутися самого серця, зачепити в людині найделікатніші струни. Вона може розколоти камінь і розтопити лід.

Але слово жінки може також знищити, вбити, зруйнувати.

Каменувати. Поранити, як отруєна стріла. Може заморозити. Слово жінки іноді солодке, як крапля найчистішого меду, іноді – як гірка пігулка, покрита для омани глазур’ю.

Зустріч двох жінок може збагатити світ, освятити прозу кухні, пелюшок і сітки з покупками. Тільки жінка може по-справжньому зрозуміти іншу жінку в її надіях та смутку, у мріях і поразках, у таємницях материнства. Одна другу може укріпити в покликанні й підтримати у складних випробуваннях жіночої долі. Але трапляється, що одна в другої відбирає спокій серця і радість.

Дві жінки можуть взаємно збагачуватися приязню, але можуть також вкрасти одна в одної добре ім’я. Вони можуть зустрітися для взаємної допомоги, як Марія з Єлисаветою.

Але можуть також укласти союз для того, щоб зажадати чиєїсь голови, як Саломея та Іродіяда.

Мати Слова Божого, благословенна Ти між нами, невістами. Вчини, щоб плоди нашого життя теж були благословенні. Дай ласку мовчання, а слова – тільки такі, від яких стає світліше й тепліше. Щоб у кожній жінці ми могли впізнати Твою сестру й у ній Тобі поклонитися.

Попередній запис

Ось я - весь Твій

Благовіщення, Генрі Райленд Благовіщення, Лк. 1:26-38 «Ось я, Господня слугиня: нехай зо мною станеться по Твоєму ... Читати далі

Наступний запис

Перші гості Ісуса

Поклоніння пастухів, Бартоломе Мурільйо Пастушки, Лк. 2:8-20; Мудреці, Мт. 2:1-12 ...Були ж у тій стороні пастухи, ... Читати далі