Мрії збуваються!

Благовіщення, Джон Вільям Вотергаус

Дві тисячі років тому багато ізраїльських дівчат мріяли про те, щоб стати матір’ю довгоочікуваного Месії, який нарешті визволить їх Богом обраний народ від поневолення поганами-римлянами. Чи мріяла про подібне дівчина на ім’я Марія з глухого галилейського селища Назарет? Що на це відповісти? На те вона і мрія, щоб подумувати про те, що з тобою за всіма законами світу і наявним станом речей не має статися. Але деколи подібне стається… як це і відбулося у випадку Діви Марії. Так що можна не сумніватися, що Марія помишляла про те, що вона, раптом, стане матір’ю Месії, але щоб стати матір’ю втіленого Бога?! Ясна річ, про таке не те, що мріяти, про таке мови не може бути!

Але якщо «для людей це неможливо, та не для Бога, бо все можливо Богові» (Мк. 10:27). Богові під силу здійснити не тільки наші найзаповітніші мрії, але й суттєво перевершити їх. Головне – щоб ті мрії узгоджувалися з волею Божою, тобто були на добро нам і оточуючим, і… щоб ми готові були взяти участь в їх втіленні, адже багато людей мріють про той самий «мир у всьому світі», проте самі не готові жити в мирі зі своїм оточенням. І про який вселенський масштаб миру може йти мова, якщо ми не можемо створити мир у «малому» просторі: у сім’ї, колективі, нарешті, у власному серці?

Як свідчить біблійна істина: «Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому» (Лк. 16:10), – тому не варто мріяти про мир у світі, в окремо взятій країні, доки ми не примиримося у власних родинах, із сусідами, з колегами в колективи, із самими собою… Але суть свята Благовіщення полягає в тому, що попри всі гріхи і злобу світу до нього особисто завітав Господь Ісус Христос. Завітав, щоб проголосити всім нам: «Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити замучених на волю, проповідувати літо Господнє сприятливе» (Лк. 4:18,19).

Христос прийшов, щоб спасти «людей Своїх від гріхів їхніх» (Мф. 1:21). І від людей, тобто усіх нас з вами, залежить, чи визнаємо ми себе Божими чи ні, чи прикличемо ми Бога до власного життя, щоб Він врятував нас від наших же гріхів чи залишимося скніти в них. Але якщо ж оберемо життя з Богом замість смерті, можна не сумніватися, що Господь зі Своєю допомогою не забариться, і тоді зможе втілити наші найбільш жадані і найбільш заповітні мрії. Звісно, за умови, якщо ми будемо готові зі свого боку з Божою допомогою втілювати їх.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docМрії збуваються!


Ваш коментар: