Єлисавета – мати, яка пізно народила

Мати дітей – це, звичайно, питання, навіть якщо пара так бажає цього. Біблія розповідає про Єлисавету, так як і про Сару та Анну, як про жінок, які страждають від того, що не мають дітей. Сьогодні, як і колись, тема дітей була однією з проблем, які турбували людей в їхньому житті, якщо не в сенсі свободи вибору.

Єлисавета та її чоловік Захарія, описуються в Біблії, як благочестиві, непорочні та похилі в літах люди. Єлисавета була «безплідною». У Біблії перед нами постає любляча, літня пара, яка втратила надію мати дітей. Слово «старший», безумовно, мало інший сенс у часи значно нижчої тривалості життя, ніж сьогодні, можливо, вони обоє були віком від сорока до п’ятдесяти років.

Одного разу в храмі священику Захарію з’явився ангел, який каже йому, що його молитви почуті, що його дружина народить сина, і він назве його Іваном. Захарія не міг в це повірити, і ангел сказав, що Захарія не зможе говорити аж до народження сина…

Єлисавета завагітніла. Які ж це переживання! Чи повідомив чоловік про це жестами, чи письмово? Можливо, період її плідності уже припинився, і вона подумала, що вагітності вже не було сенсу очікувати і не надіялася уже на таку життєву можливість. Здивування від цієї події про неї поширилося далеко.

Історія розповідає, що Єлисавета «таїлася» п’ять місяців. Це легко зрозуміти. Скільки часу вона замислювалася, у часи без УЗД, чи вона справді може повірити у вагітність? Вона ніколи не була вагітною, не знала, яке це відчуття, і, безумовно, довіряла всім тілесним сигналам. Вона, мабуть, також усвідомлювала небезпеку пізньої вагітності. Єлисавета боїться, що вагітність може бути передчасно перервана викиднем. Її чоловік Захарія з часу появи ангела, який сповістив про народження сина, онімів. Який страх огортав їх! Але яку радість відчували водночас!

Перші місяці надзвичайно критичні. І якщо про вагітність уже всім відомо, горе і приниження стають ще більшими, коли вона передчасно закінчується. Як обережно поставилася Єлисавета до цієї події. Про те, що нездійсненне бажання мати дитину було для неї великим тягарем, можна почути із слів, «Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!» (Лк. 1:25).

Єлисавета дійсно відчувала ганьбу, і тому вона, протягом багатьох століть і в цілому світі, є представницею жінок, які, прагнучи народити дитину, не завагітніли або ж ставалися викидні. Навіть сьогодні ця тема табу в багатих розвинутих країнах. Як розказати про те, що означає для жінки бачити дитячі коляски; матерів зі своїми дітьми на дитячих майданчиках; вагітних жінок; щасливих батьків, коли ви так довго чекаєте дитину, сподіваєтесь, і безнадійно розчаровуєтесь місяць за місяцем? У такому випадку виникає гіркота: «Чому інші так легко вагітніють, а я ні?» Нездійсненне глибоке бажання обтяжує подружжя, позбавляє життя майбутнього. А ще доводиться зносити «добрі» поради інших людей. Крім того, жінки в нашій країні зазнають необґрунтованого тиску: Чому у вас немає дитини? Може виникнути пекельне коло туги, розчарування, невизначеності, що обтяжує життя та робить його похмурим.

Кожен сьомий шлюб у Німеччині є ненавмисно бездітним. Пари, які з нетерпінням чекають потомства, мусять жити з великими розчаруваннями. Сьогодні жінки часто проводять важкі та болісні процедури в надії завагітніти, запозичення яйцеклітини, запліднення інвітро, статевий акт за графіком. Все крутиться навколо думки: Якби в мене була дитина!.. Лікування бездітності не є оздоровчою програмою, а тягарем, як психічним, так і фінансовим.

Єлисавета не знала цих медичних методів. Відчуття туги за дитиною, нещастя від власного безпліддя було тоді таким же, як і в жінок сьогодні. Якщо пощастить з пізнім материнством, зазвичай, це особливе щастя. Жінці, яка стає «пізньою» матір’ю, важко, тому що сторонні люди вважають, що вона занадто стара і може не відповідати викликам, які приносить дитина. Основний ризик так званого пізнього терміну вагітності набагато вищий, адже багато зрілих «молодих мам» більш лагідні і терплячі до своїх дітей. Жінки, які довго чекали вагітності, сприймають її більш свідомо. І все більше і більше жінок у нашій країні пізно стають матерями, бо спочатку вони займаються освітою та професійною кар’єрою, або через те, що пари одружуються набагато пізніше, ніж раніше. Матері, які народжували в 36 років викликали співчуття, оскільки вони вважалися старими. Сьогодні пізнє материнство, як правило, стає нормою. Багато таких матерів випромінюють більший спокій, вони багато пережили в житті, навряд чи бояться щось пропустити. Якщо раннє материнство має перевагу невимушеності, то пізнє материнство має привілей зрілості вже збалансованого життя. Це два дуже різні способи життя. Жінка, яка рано стає мамою, може зазвичай безтурботно пережити вагітність і пологи та набути досвіду раніше звільнитися від опіки над дітьми. Жінка, яка вагітніє в доволі пізньому віці, часто по-особливому радіє за дитину, усвідомлюючи кожен свій крок, переживає цей життєвий шанс як чудовий подарунок.

Однак, існують природні вікові обмеження, ознаки, які визначають цю межу. Жінка-мама в 65, як це нещодавно сталося в Італії, навряд чи відповідає за дитину. Тут варто поставити питання, чи йдеться про сповнення бажання жінки, чи відповідальність за дитину? Однак, це стосується і старих батьків, які сприймаються суспільством більше, ніж старі матері.

Набагато драматичніше виглядає відсутність вагітності в країнах, де лише одна дитина дає жінці честь і захист. Халед Хоссейні у своїй книзі «Тисяча сяючих сонць» гнітюче описує, яким жахливим та жорстоким є життя жінки в Афганістані, яка не виконує свого «обов’язку народити». У багатьох мусульманських країнах, а також Індії та Ефіопії є багато жахливих історій про нещастя жінок, які відмовлялися від вагітності. Єлисаветі не вистачало престижу та честі. Для багатьох інших жінок мова йде про визнання їх у суспільстві.

Коли Єлисавета була на шостому місяці вагітності, її відвідує родичка, вагітна Марія. У Біблії сказано, що Єлисавета відчула, як дитина здригнулася в її лоні, коли Марія привітала її. Марія набагато молодша і перебуває ще на початку своєї вагітності. Єлисавета старша, і вона уже на останньому триместрі вагітності.

Марія пробула три місяці в Єлизавети поки не настав їй час народжувати, і не стала явною її власна вагітність. Це особливо напружені тижні для двох майбутніх матерів. І зовсім не дивно, що два підростаючі сини теж згодом стануть дуже близькими. Обидві жінки обмінювалися почуттям щастя та тривоги. Страх перед труднощами стає такою ж темою, як і радість від перших рухів, які відчула Єлисавета, і постає питання про те, як поводитимуться батьки. Жінки під час вагітності мають велику потребу в спілкуванні. Пісня Марії, в якій вона виражає свою особисту радість, свідчить про те, що її серце і тіло також зворушені надією на зміну політичних умов. Величання (Лк. 1:46-55) – одна з найкрасивіших пісень Біблії.

Пізніше Єлисаветі доведеться пережити те, що її син Іван піде дуже особливим шляхом, що врешті-решт його вб’ють, а голову виставлять на показ. Він мав особливі стосунки з Ісусом, з яким він познайомився, будучи в утробі матері, завдяки стосункам матерів, і якого він хрестив, коли Той став дорослим. Він, мабуть, вразив багатьох людей, бо бачив себе як свого роду попередника Ісуса. «Сильний духом» був цей Іван, як говорить Євангеліє від Луки. За це він, безумовно, завдячує своїй матері Єлисаветі.

Попередній запис

Вірсавія – мати через насильство

Вірсавія, Жан-Леон Жером Я ніколи не забуду облич та поглядів жінок, яких систематично ґвалтували під час ... Читати далі

Наступний запис

Естера – мати народу

Естер викриває Гамана, Ернест Норманд Естера – особливе явище в Біблії. Про жодну жінку не повідомляється ... Читати далі