Божа терапія

«А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, що ніхто вздоровити не міг її, підійшовши ззаду, доторкнулась до краю одежі Його, і хвилі тієї спинилася їй кровотеча!» (Лк. 8:43,44), – жінка, яка шукала зцілення, знайшла його. І це не дивно, адже Спаситель сказав: «Хто шукає – знаходить» (Мт. 7:8). Головне тут – знати, де шукати, а точніше, у Кого шукати.

Кровоточива жінка, знала це, вірила, що той Учитель з Назарету здатен зцілити її, за що і почула з Його вуст: «Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі!» (Лк. 8:48). Але не треба забувати, що саме її привело до ніг Спасителя – хвороба. І не тільки хвороба, але і нездатність подолати її: «Чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого» (Мр. 5:26). Певно, багато хто стикався з подібною ситуацією в житті: коли через тяжку хворобу колись буденне, розмірене життя поступово перетворюється на пекло, коли хапаєшся за будь-яку можливість, за будь-яку примарну надію, щоб отримати таке бажане зцілення, і вже ніби справи йдуть на поправку… але хвороба знову дає про себе знати, вона ніби грається із тобою як кішка з мишкою: то трошки відпускає, то знову хапає у свої страшезні пазурі.

У такому пеклі ця нещасна жінка перебувала дванадцять років. Довжелезних дванадцять років, які здавалося тягнулися цілу вічність, і одночасно промайнули як один день. У такій ситуації в людини залишається невеликій вибір: або кінцево зневіритися і махнути на все рукою або довіритися Господові. Ця жінка обрала другий варіант: «Як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його… Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю…» (Мр. 5:27,28). Що ж спонукало її вдатися до такого, як на перший погляд, безглуздого вчинку?

Відчай. Точніше відчай був передумовою для здійснення цього кроку віри. Опустившись на самісіньке дно відчаю, ця жінка зневірилася у власних можливостях і силах, у тому, на що вона покладалася в житті: фізичне здоров’я, зовнішня краса, матеріальні статки – все зникло через страшну хворобу. Залишився відчай, і, як з’ясується згодом, надія на Бога. Тільки для того, щоб дати належне місце для надії, цій жінці довелося розпрощатися з усім, на що вона покладалася в житті: здоров’ям, красою, статками, щоб натомість отримати від Бога зцілення. Не тільки фізичне, але і духовне.

От такою буває Божа терапія: декому для того, щоб повністю довіритися Богові, а лише в такому випадку люди починають по справжньому вірити в Бога і в Його промисел, доводиться розпрощатися з усім, чи майже з усім, на чому вони раніше покладали власне життя. По іншому в цих людей стосунки з Богом налагодити не виходить, через що Господь вдається до таких екстраординарних заходів.

Зважаючи на це, може краще схаменутися і задуматися над духовними питаннями доки все гаразд, ніж чекати проявів Божої терапії?

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docБожа терапія


Ваш коментар: