Апостольський приклад

Апостол-євангеліст Іоанн Богослов

Книга Одкровення Іоанна Богослова, книга, яка провіщає безліч вселенських лих, попри всю свою трагічність, принаймні, таким буває перше враження після її прочитання, закінчується на вкрай позитивній ноті: «Так, гряди, Господи Ісусе!» (22:20). Тобто автор чекає скоріше настання Другого пришестя Христового і всіх пов’язаних з цим Пришестям лих, про які власне йде мова в цій біблійній книзі. У недосвідченої людини цей заклик може викликати в кращому випадку зніяковіння, а в іншому – стає причиною шоку: як людина може з нетерпінням чекати пришестя усіляких лих!

Проте, щоб зрозуміти логіку євангеліста, варто вчинити за його прикладом: свого часу кинути все і піти за Христом (див. Лк. 5:11). І тоді… ви на власному прикладі споживете «і побачите, що благий Господь» (Пс. 33:9), тоді для вас зазвучать зовсім по іншому Христові слова: «У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ» (Ін. 16:33). А якщо ви разом зі Спасителем перебуваєте в стані переможців, чого вам боятися прийдешніх лих, за якими (увага!) відбудеться зустріч зі Спасителем: «Ви маєте печаль нині; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радости вашої ніхто не відбере від вас» (Ін. 16:22). Блаженство від перебування поруч зі Спасителем, радість, яка ніколи не минеться – от у чому міститься логіка Іоанна Богослова, от чому він не звертає уваги на прийдешні лиха. Точніше, ці лиха відходять у тінь від очікування зустрічі зі Спасителем.

Але, щоб пережити такий досвід у власному житті, необхідно, як вже велося раніше, свого часу кинути все і піти вслід за Христом, як це свого часу зробили апостоли, а також безліч людей у наступні часи. Інакше Христові обіцянки не діятимуть, інакше ми будемо боятися прийдешніх лих, як про це прямо попереджав Спаситель: «Люди вмиратимуть від страху і чекання біди, що йде на всесвіт, бо сили небесні захитаються» (Лк. 21:26). Невідомо, у чому саме полягає «хитання» небесних сил, цілком можливо, що це в першу чергу стосуватиметься ангельського світу, проте не виключено, що люди зможуть відблиски таких «хитань» бачити на власні очі. Проте важливі зовсім не ті події, а те, що відбудеться незабаром: «І тоді побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах з силою і славою великою» (Лк. 21:27).

Коли саме це відбудеться, насправді не відомо, але вже точно, що відбудеться з кожним з нас, так це власна смерть: «Людям визначено один раз умерти, а потім суд» (Євр. 9:27). І тоді на зустріч зі Спасителем вирушимо ми, а не Він до нас. І результати цього суду залежатимуть від того, чи прийняли ми до уваги Христові слова чи ні, чи визнали Його як Бога і Спасителя (див. Ін. 20:28) чи ні. І зважаючи на те, що багато хто факт існування Спасителя і Його очисної жертви за кожного з нас просто ігнорує, не дивно, чому стільки людей страшаться смерті і неминучої зустрічі зі Спасителем. Страшаться до такої міри, що ладні будь-що робити, аби не згадувати про це.

Але час невблаганний, і зустріч зі Спасителем наближається з кожним рухом секундної стрілки, через що варто розпочинати замислюватися над питанням: як за апостольським прикладом кинути все і піти за Христом? Як таке взагалі можливо зробити? – «Для людей це неможливо, та не для Бога, бо все можливо Богові» (Мк. 10:27), – дає нам відповідь Священне Писання. Через це з подібним запитанням треба звертатися безпосередньо до Бога, щоб Він допоміг з його вирішенням. Не забуваймо, що Іван, як і його брат Яків, до навернення до Спасителя були лише простими, мало кому відомими рибалками, перш ніж стати всесвітньо відомими апостолами. Хтозна, ким може стати кожен з нас, якщо скористається прикладом цих двох синів Зеведеєвих.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docАпостольський приклад


Ваш коментар: