Небесний скарб

Багато вірних намагається донести світському оточенню суть євангельської звістки: “Бог явився у плоті, виправдав Себе в Духові‚ показав Себе ангелам, проповіданий у народах, прийнятий вірою в світі, вознісся у славі” (1Тим. 3:16). От лише більшості цього оточення це якось байдуже, адже, щоб уповні прийняти цю євангельську звістку, треба слідувати Христовому заклику, з якого Він власне почав Свою проповідь: “Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!” (Мт. 4:17).

А це мало хто воліє зробити, про що прямо казав Христос у Його бесіді з Никодимом: “Світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки! Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його” (Ів. 3:19,20). При чому, слід зауважити, мова йшла не про якихось відвертих злочинців, а про цілком звичайних людей, пересічних обивателів, які просто в житті тримаються хибних орієнтирів.

Яких саме? Та будь-яких, адже щоб заблукати просто достатньо просуватися невірним шляхом, а яким самим – не суть важливо, адже головне те, що він відводить від вірного напрямку. Але в ситуації слідуванні за Христом часто перепоною стає тяжіння до грошей і загалом матеріальних благ. Саме це мав на увазі Господь Ісус Христос, попереджаючи в Нагірній проповіді: “Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує.  Не можете Богові служити й мамоні” (Мт. 6:24).

Проте не тільки попередження стосовно надмірного надбання матеріальних благ можна почути з Божих вуст, але і пораду, як варто розпоряджатися цими благами: “Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!” (Мт. 6:19-21).

Отже, для Бога найголовніша цінність – це серце людини, тобто її життєві пріоритети, орієнтири, якими вона послуговується в житті, те, чим вона керується в прийнятті тих чи інших рішень. А це, погодьтеся, зовсім інше, ніж вважати, що “віруєш у душі”.

До цього всього можна лише додати наступне Христове попередження: “Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що назамін дасть людина за душу свою?” (Мр. 8:36,37). Втім, і це попередження буде мало ким насправді почуте, адже для багатьох людей куди значущі земні “крихти”, ніж небесні скарби, які Господь підготував для тих, хто готовий коритися і бути слухняним Йому (див. 1Кор. 2:9).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docНебесний скарб


Ваш коментар: