Допомога ближньому

Ми часто питаємо Господа що треба робити в тій чи іншій ситуації, як слід вчинити з певною людиною … хоча наперед знаємо відповідь: «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви» (Мт. 7:12).

Знаємо, але знову питаємо, чи то боячись помилитися, чи то хитруючи, намагаючись уникнути відповідальності чи зайвого клопоту, чи ще якась, чесно кажучи, не вельми поблажлива причина, змушує нас звертатися до Господа з порадою у вирішенні питання, на яке Він у Біблії і особисто вже давно дав відповідь. Тому часто Господь мовчить попри наші численні прохання і благання. А ми безупинну просимо, намагаючись Його волю підлаштувати під нашу.

Як це одного разу намагався вчинити «законник один», що Спасителя спитався: «Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?» (Лк. 10:25). Ніби не знав… Хоча знав, судячи з відповіді, яку дав Христові: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе» (в. 27). Тоді навіщо спитався? – Хотів випробувати, – таку відповідь дає євангеліст.

Ну то законник, з ним ніби все ясно, а з якою метою ми ставимо подібні запитання Христові? Теж, виходить, хочемо Його випробувати? Чи раптом Господь не передумав, не скасував Свої святі заповіді, змінив Свій погляд на речі гріховні, дозволив ігнорувати ближнього? Подібних питань насправді може бути безліч, от тільки вони теж залишаться без відповіді. Точніше відповідь ми бачимо в постаті милосердного самарянина з однойменної притчі, яку Господь розповів допитливому законникові.

Самарянин не питав, не розміркував, він просто допоміг людині, яка потребувала допомоги. Саме його допомоги, а не чиєїсь іншої; не шукав когось, хто міг би це за нього зробити; не вдавав, що дуже зайнятий, не вигадував ще щось інше до чого вдається більшість з нас, коли доводиться полишити звичну зону комфорту, щоб допомогти ближньому. «Іди, і роби так і ти!» (в. 37), – таким закликом підсумовує цю притчу Спаситель, радячи законникові як слід чинити в майбутньому. А чи сприймемо ми цей заклик на власну адресу? А от це має вирішувати кожен особисто.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docДопомога ближньому


Ваш коментар: