Не знаєте, чого просите

Мати Якова та Івана просить за своїх дітей

Кожному вірному так чи інакше доводилося стикатися з Божим мовчанням на його молитви. Особливо бентежить, коли залишаються без відповіді молитви заступництва, в яких просимо Божої допомоги не для себе чи своїх близьких, а задля блага ближніх чи дальніх. Не менше непокоїть Божа мовчанка, коли просимо в Нього якихось духовних дарів, натхнення заради здійснення служіння на славу Його, коли хочемо віддати свої сили поширенню Царства Божого. Чому тоді Господь мовчить, не дає Своєї ствердної відповіді? Щоб розібратися в цьому, варто звернутися до Священного Писання. І тут на нас очікує несподіванка…

Багато біблійних героїв віри… не були у захваті від покладеного на них служіння! Візьмемо для прикладу Мойсея. «І сказав Господь Мойсеєві: Я бачив страждання народу Мого в Єгипті і почув волання його від приставників його; Я знаю скорботи його і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його з землі цієї у землю добру і простору, де тече молоко і мед… Отже, піди: Я пошлю тебе до фараона; і виведи із Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих» (Вих. 3:7,8,10). Як відреагував Мойсей на цей Божий заклик? Хіба не кинув все і побіг виконувати доручене Богом завдання? Куди там! Мойсей почав посилатися на безліч обставин, які б завадили йому б у виконанні цієї дорученої Богом місії! Лише гнів Господній (див. Вих. 4:14-17) примусив Мойсея взятися до виконання поставленого завдання. Але хіба Мойсей був виключенням?

От, приміром, Гедеон. Що він зробив, коли йому з’явився ангел Господній зі словами: «Іди з цією силою твоєю і спаси Ізраїля від руки мадіанитян; Я посилаю тебе» (Суд. 6:14)? Відразу взявся до здійснення Божого задуму? Взявся… але не відразу, а перед цим почав вимагати знамення в ангела, і не одного, а цілих трьох.

А от пророк Єремія, якого перше ніж той вийшов з утроби, Господь освятив, «пророком для народів поставив» (Єр. 1:5). Тобто Бог поставив Єремію перед фактом пророчого служіння, і той часом від цього… не був у великому захваті: «І подумав я: “не буду я нагадувати про Нього і не буду більше говорити в ім’я Його”; але було у серці моєму, що ніби горить вогонь, який наповнює кістки мої, і я стомився, стримуючи його, і не міг» (Єр. 20:9). А про пророка Йону, який свідомо тікав від Божого покликання, і згадувати не варто…

Не краще йдуть справи з покликанням і в Новому Завіті, втім, зі своїми особливостями. Дванадцять учнів, яких покликав сам Господь (Мр. 3:13-19), попри те, що пішли за Ним, не були надто тямущими, шукали в Спасителя свого і в критичний момент майже в повному складі зрадили і покинули Його. І це, між іншим, були люди з чиєю допомогою Бог розпочав ширити звістку про наближення Свого Царства (див. Лк. 9:1-6)! Отже, апостоли на початках мало підходили до місії, власне до якої їх було покликано. Втім, це стосується більшості героїв віри і Старого Завіту.

«Але благодаттю Божою я є те, що є» (1Кор. 15:10), – колись поділився апостол Павло, і ці слова в повній мірі слід віднести до всіх героїв віри: лише завдяки благодаті Божій вони стали тими, ким зараз ми їх знаємо. Проте стосовно себе вони, як свідчить Писання, були зовсім іншої думки, і це має бути наукою для нас: «“А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господі”. Бо не той достойний, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь» (2Кор. 10:17,18). А от з цим у багатьох з нас суттєві проблеми, – ми занадто доброї думки про себе, – через що і просимо в Бога різноманітних дарів, натхнення заради здійснення служіння на славу Його, а насправді, як свідчить життя, часто заради власної слави.

«Не знаєте, чого просите» (Мк. 10:38), – якось відповів Господь на намагання братів Зеведеєвих сісти праворуч і ліворуч від Нього. Ці слова Господь може звернути до багатьох з нас, коли намагаємося просити щось здійснити на славу Його. Виходить Господь не ігнорує нас, але шкодує, коли дехто в стані піднесення намагається взяти на себе занадто важкий тягар служіння. Навіть, якщо це робиться щиро і з благими намірами.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docНе знаєте, чого просите


Ваш коментар: