Різноманітність духовного досвіду

«Кому мало прощається, той мало любить» (Лк. 7:47), – цю доволі відому фразу Христос промовив за обставин, про які розповів лише апостол-євангеліст Лука. І цей факт у котрий раз підтверджує, що саме Лука найбільше приділяв уваги у своїй розповіді найбільш зневаженим/найменш захищеним верствам тогочасного суспільства – убогим, хворим, грішникам, жінкам, одним словом, усім, кого в той час вважали аутсайдерами, тобто невдахами.

Чому Лука приділяв цьому стільки уваги? – Певно, той факт, що Спаситель по-справжньому добре ставився до них, не відкидав їх, а навпаки, зосереджував на них Свою увагу, заявляючи, що саме таким невдахам передусім належить Царство Боже:  «Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже» (Лк. 6:20)[1]. Або чого вартують наступні Христові слова: «І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми» (Лк. 13:30). Таке добре нелицемірне ставлення з боку Спасителя, більш за все, найбільше захопило майбутнього апостола і євангеліста та привернуло його до утвореного Христом руху, що отримав з часом назву Християнство.

«Ісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, говорить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства. Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: перше ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею. Нафанаїл відповів Йому: Учителю! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів» (Ін. 1:47-49), – а так описує навернення майбутнього апостола Нафанаїла (Варфоломія), євангеліст Іоанн. Судячи з усього Нафанаїла захопила здатність Христа передбачати, бачити події та явища, що недосяжні людському оку, а під силу лише Богові і тим, кому Він відкриває Свою благу волю.

Петро навернувся до Христа, перед цим ставши свідком дива – чудесного лову риби. Втім, навернуло його не саме диво, а Христовий заклик: «Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісусових і сказав: Господи, відійди від мене, бо я чоловік грішний! Бо жах охопив його і всіх, що були з ним, від того улову риби, яку зловили… І сказав Ісус Симонові: не бійся, віднині будеш ловцем людей» (Лк. 5:8-10).

Отже, ми можемо переконатися, що в кожному наведеному випадку конкретна людина мала власний духовний досвід навернення до Христа. І головне тут, не сам по собі досвід, а його кінцевий результат – людина вирішила свою подальшу долю пов’язати з Христом. Усе інше – другорядні деталі, які часто мають цінність для самого адресата Христового заклику, проте можуть залишатися незрозумілими оточенню.

Це добре ілюструє історія про прощення Христом грішниці, якою ділиться апостол Лука: «Один з фарисеїв просив Його, щоб спожив з ним їжі, і Він, прийшовши в дім фарисея, возліг. І ось жінка з того міста, яка була грішницею, довідавшись, що Він перебуває в домі фарисея, принесла алавастрову посудину з миром і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слізьми і обтирати волоссям голови своєї, цілувала ноги Його і мастила миром» (Лк. 7:36-38). З подальшої оповіді ми дізнаємося, що фарисей Симон не збагнув сенсу подій, свідком яких він став. Це змусило Христа для роз’яснення розповісти наступну притчу: «У одного лихваря було два боржники, один винен був п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. Коли ж вони не мали чим віддати, він простив обом. Скажи ж, котрий з них більше полюбить його?» (Лк. 7:41,42).

Відповідь на таке питання не вимагало довгих роздумів, проте оточуючі фарисеї до кінця не змогли зрозуміти Христових слів: «Прощаються гріхи її численні за те, що вона полюбила багато, а кому мало прощається, той мало любить» (в. 47). Не змогли, бо не мали необхідних передумов, точніше, не бажали їх мати, щоб здобути духовний досвід Божого прощення.

Отже, духовний досвід у кожного може бути по-своєму індивідуальний і не завжди незрозумілий оточенню, що в жодній мірі не спростовує цінність цього досвіду особисто для нас, а також не дає підстав вважати оточення менш «духовним». Все це виглядає начебто зрозуміло і цілком логічно, от тільки чому всього цього так важко дотримуватися в житті? Напевно, для цього теж потрібен певний духовний досвід.


[1] Цитата наведена згідно перекладу о. Івана Хоменка

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docРізноманітність духовного досвіду


Ваш коментар: