Проповіді і притчі

Одна з основних причин, чому Христос часто Своє вчення передавав у вигляді притч, полягала не тільки в тому, що більшість Його слухачів у принципі не змогли зрозуміти Богоодкровенні істини (і з тих часів мало що змінилося), але також через те, що притчі добре запам’ятовуються на відміну від стислих, але одночасно «сухих» і «нудних» богословських формулювань. Крім того, у будь-якому визначенні, формулюванні, і не тільки богословському, вкрай важлива послідовність передачі слів, інакше можна втратити сенс, що не так критично для притчі, бо образ, який міститься в ній, можна зобразити різноманітними словами чи мовними зворотами, і певна послідовність слів тут не так важлива.

Отже для чого все це? Уся річ у тім, що в сучасних проповідях не так часто використовують формат притчі, як це робив Христос. Принаймні, таке враження складається з порівняння євангельського оповідання буквально насиченого притчами та проповідей, які повсюдно зустрічаються в Мережі, у періодиці чи книжних збірках. Питається, що заважає скористатися Христовим прикладом? Хоча б для того, щоб ваші проповіді люди згадували навіть через роки.

Щоб не бути надто багатослівними, бо, як відомо, «при багатослів’ї не минути гріха» (Пр. 10:19), нарешті перейдемо до мети цього допису – поділитися власною притчею про небезпеку поспішного засудження ближніх.

Людина як цибулина

Напевно, всім доводилося чистити цибулину, коли ви ставали свідками того, що начебто зовні суха, придатна цибулина виявлялася всередині гнилою. Деколи ж було все навпаки – зовні гнила цибулина мала добру серцевину. Звичайно, потрапляли цибулини гнилі із середини і зовні, а також повністю придатні цибулини (із середини і зовні). Проте, щоб достеменно переконатися в тому, яка ж перед нами цибулина, зазвичай треба брати цю цибулину до рук та очищати її від зовнішніх шарів, тобто МАТИ З НЕЮ СПРАВУ.

Подібна ситуація відбувається і з людьми: щоб переконатися, яка ж людина насправді, потрібен час для спостережень, а краще – МАТИ З НЕЮ СПРАВУ (не обов’язково якусь значну), щоб переконатися, що являє собою ця людина.

Саме про це нас і попереджає Святе Письмо: «Тому не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога» (1Кор. 4:5).

Сподіваємось, що наведене порівняння буде корисним для вас.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docПроповіді і притчі


Ваш коментар: